АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1650/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Кащук К.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшин В.І.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.
при секретаріЖицької О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Юрківської сільради, Звенигородського району, Черкаської області, Церпівської Тамари Михайлівни, третя особа Головне управління Держкомзему у Черкаській області м. Черкаси про визнання нечинним рішень сільської ради та визнання нечинним державного акту на землю та скасування державної реєстрації,-
в с т а н о в и л а :
01 березня 2011 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до Юрківської сільради, Звенигородського району, Черкаської області, Церпівської Тамари Михайлівни, третя особа Головне управління Держкомзему у Черкаській області м. Черкаси про визнання нечинним рішень сільської ради та визнання нечинним державного акту на землю та скасування державної реєстрації.
Ухвалою судді Звенигородського суду Черкаської області від 04 березня 2011 року у відкритті провадження по справі за вищевказаними позовними вимогами відмовлено в зв’язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року як незаконну, а справу повернути в суд першої інстанції для розгляду позовної заяви по суті.
Перевіривши законність оскаржуваної ухвали та наведені у скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з тих обставин, що цей спір підвідомчий адміністративному суду. Такі висновки суду є обґрунтовані та випливають з рішення Конституційного Суду України №1-6/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01 квітня 2010 року.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач ставить питання про визнання нечинним рішень сільської ради та визнання нечинним державного акту на землю та скасування державної реєстрації, посилались на п. 3 постанови, пленуму ВСУ, від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», земельні спори громадян з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у випадках, передбачених законодавством, а також спори з майнових питань, пов’язаних із земельними відносинами, за участю громадян, що є членами фермерського господарства, їхніх спадкоємців, що є по суті цивільним спором та підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Такі доводи апелянта є безпідставними, виходячи з рішення Конституційного Суду України №1-6/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01 квітня 2010 року де зазначено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
За таких обставин оскаржувана ухвала є правильною та не підлягає до скасування.
Керуючись ст. 305, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року відхилити, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 04 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :