АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1283/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 56 Пархета А.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддівБородійчук В.Г., Демченко В.А.
при секретаріШульга Я.В.
адвоката: ОСОБА_6
позивача: ОСОБА_7
відповідачів: ОСОБА_8, представник ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_10 та приватного нотаріуса ОСОБА_11 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_7 до відділення державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10, органу опіки і піклування Уманської міської ради про виключення частки майна з акту опису і арешту і визнання права власності, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до відділення державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10, органу опіки і піклування Уманської міської ради про виключення частки майна з акту опису і арешту і визнання права власності, посилаючись на те, що відповідно до акту опису і арешту майна від 21 грудня 2010 року , складеного державним виконавцем Уманського відділення ДВС управління юстиції Черкаської області накладено арешт та в подальшому передано на реалізацію житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку під вказаним будинком розміром 0,10 га.
Арешт накладено на майно з метою виконання виконавчого напису, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 про звернення стягнення на підставі договору позики від 10.11.2009 року, укладеного між ОСОБА_8 та стягувачем ОСОБА_10 та на підставі договору іпотеки від 10.11.2009 року. Однак майно, на яке накладено арешт, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8, так як придбане за договором купівлі-продажу від 21.04.2004 року під час перебування в шлюбі. Про наявність боргового зобов’язання чоловіка, ОСОБА_8, в сумі 735000 гривень перед ОСОБА_10 вона не знала. ОСОБА_8 брав в ОСОБА_10 в борг 150000 гривень, які повернув. Тому вона вважала, що передання в іпотеку ОСОБА_10 жилого будинку з земельною ділянкою є забезпеченням позики в сумі 150000 гривень і що вона не порушує таким чином свої та своїх дітей житлові права. Орган опіки та піклування своєї згоди на укладення такого договору іпотеки, при якому порушуються права неповнолітніх дітей, не надавав. Вважає, що при нотаріальному посвідченні договору іпотеки та видачі виконавчого напису на звернення стягнення на предмет іпотеки нотаріусом були порушені права позивачки та її неповнолітніх дітей, а тому просила суд виключити з акту опису і арешту житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельну ділянку під вказаним будинком в розмірі 0,10 га. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.11.2010 року. Визнати недійсним договір іпотеки від 10.11.2009 року та визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2010 року позов задоволено частково. Виключено з акту опису і арешту майна від 21.12.2010 року житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку під вказаним будинком розміром 0,10 га. Визнано таким що не підлягає до виконання виконавчий напис приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 25.11.2010 року та договір іпотеки від 10.11.2009 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10
В апеляційних скаргах ОСОБА_10 та ОСОБА_11 просять скасувати рішення Уманського міськрайонного суду від 12 квітня 2011 року, оскільки при його винесенні були порушені норми матеріального та процесуального права, не досліджено всі обставини справи в їх сукупності, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7 до відділення державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10, органу опіки і піклування Уманської міської ради про виключення частки майна з акту опису і арешту і визнання права власності, визнання недійсним договору іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що предмет іпотеки, житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка під житловим будинком, були взяті в іпотеку з порушенням норм матеріального права без відповідного дозволу органу опіки і піклування, чим порушено житлові права неповнолітніх дітей, а тому даний договір іпотеки визнаний недійсним з моменту укладення, а зазначене майно виключене з під арешту.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись на можна, так як вони не відповідають обставинам справи та наданим сторонами доказам.
Встановлено, позивач ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з 25 квітня 1998 року перебувають в шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період перебування в шлюбі ОСОБА_8 за договорами купівлі-продажу від 21 квітня 2004 року придбав жилий будинок та земельну ділянку під ним по АДРЕСА_1.
10 листопада 2009 року ОСОБА_8 взяв в позику в ОСОБА_10 кошти в сумі 600000 гривень. Договір позики відповідає вимогам ст. 1047 ЦК України і на оспорений сторонами договору. 10 листопада 2009 року ОСОБА_8, в забезпечення виконання грошових зобов’язань за договором позики, передав ОСОБА_10 в іпотеку жилий будинок з земельною ділянкою в АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчений нотаріально. На укладення даного договору позики та іпотеки ОСОБА_8 свою письмову згоду надала позивачка ОСОБА_7, її письмова згода посвідчена нотаріально. Так як боржник ОСОБА_8 свої зобов’язання за договором позики від 10 листопада 2009 року про повернення коштів до 01.07.2010 року не виконав, то 12.10.2010 року ОСОБА_10 звернувся до боржника письмово з листом-вимогою про повернення боргу з урахуванням штрафних санкцій визначених законом та договором до 20.10.2010 року або передати йому предмет іпотеки. Зазначена вимога кредитора ОСОБА_10 залишена без задоволення тому він звернувся до нотаріуса і 25 листопада 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11 було видано виконавчий напис про звернення стягнення в рахунок погашення боргу за договором позики на предмет іпотеки – жилий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку під даним будинком. На підставі даного виконавчого напису державним виконавцем Уманського міського відділення ДВС 21.12.2010 року було описане та арештоване зазначене майно.
Вважаючи, що договором іпотеки жилого будинку та земельної ділянки були порушені майнові права неповнолітніх дітей боржника ОСОБА_8 та його дружини на частку в спільному майні подружжя, суд першої інстанції визнав недійсним договір іпотеки та виключив з під арешту жилий будинок та земельну ділянку.
Договір іпотеки від 10 листопада 2009 року, укладений іпотекодержателем ОСОБА_10 та іпотекодавцем ОСОБА_8 посвідчений нотаріально та містить посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання. Зазначений договір іпотеки повністю відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до договорів купівлі-продажу будинок та земельна ділянка під ним зареєстровані за ОСОБА_8 Так як будинок та земельна ділянка придбані в період шлюбу, то в силу ст. 60 СК України вони являються спільною власністю подружжя ОСОБА_8. На передачу в іпотеку будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним ОСОБА_7 надала свою письмову згоду, яка нотаріально посвідчена. Статтею 578 ЦК України визначено, що майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. ОСОБА_7 добровільно у визначеному законом порядку надала письмову згоду на передачу в іпотеку спільного майна подружжя, а тому її майнові права не порушено. Також не порушено і майнові права їх неповнолітніх дітей, які не мають права власності у переданих в іпотеку жилому будинку та земельній ділянці (а.с. 95-96).
Подружжя ОСОБА_7 має у власності будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним а також Ѕ частину жилого будинку по АДРЕСА_3. За ОСОБА_7 зареєстрована АДРЕСА_2 і 37/200 частин нежитлових приміщень (магазин промислових та продовольчих товарів) по АДРЕСА_4 На момент передачі житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки під ним в іпотеку в даному жилому будинку ніхто не був зареєстрований, а боржник, неповнолітні діти та дружина буди зареєстровані та проживали за адресою АДРЕСА_3 (а.с. 117). Законами України «Про охорону дитинства» та «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», на які посилається позивачка ОСОБА_7, передбачають необхідність надання дозволу органом опіки та піклування для передачі в іпотеку жилого приміщення лише в тому випадку, якщо в жилому будинку що передається в іпотеку зареєстровані або проживають неповнолітні діти, або якщо вони мають частку в даному майні, крім того передання майна в іпотеку не є його відчуженням, а лише забезпечення майбутньої вимоги. Неповнолітні діти подружжя ОСОБА_7 не мали частки в майні, що передано в іпотеку та не користувались даним жилим приміщенням, так як були зареєстровані та проживали в іншому жилому приміщенні подружжя ОСОБА_7. Тому при укладенні договору іпотеки десятого листопада 2009 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 не було порушено майнові та житлові права ОСОБА_7 та неповнолітніх дітей ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Але суд першої інстанції зробив невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого зробив неправильний висновок суду та необґрунтовано задоволив заявлені ОСОБА_7 позовні вимоги.
При таких обставинах апеляційні скарги підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення, яким в задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до відділення державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10, органу опіки і піклування Уманської міської ради про виключення частки майна з акту опису і арешту і визнання права власності необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2011 року задоволити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12 квітня 2011 року скасувати.
ОСОБА_7 відмовити в задоволенні позовних вимог до відділення державної виконавчої служби Уманського міського управління юстиції Черкаської області, треті особи: ОСОБА_8, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_10, органу опіки і піклування Уманської міської ради про виключення частки майна з акту опису і арешту і визнання права власності.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня його проголошення.
Головуючий :
Судді :