АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1974/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.2 Компанієць О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоСіренка Ю.В.
суддівМагди Л.Ф., Міщенка С.В.
при секретаріКривденко О.О.
з участю позивача ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області про перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
14 січня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла про перерахунок пенсії. Зазначав, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії та інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчудження та отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але розміри призначених і виплачених йому пенсії не відповідають розмірам передбачених цим Законом.
При зверненні до Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла йому було відмовлено в перерахунку пенсії. Вважає цю відмову незаконною та просив суд визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку йому пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області ОСОБА_6 в заяві про перерахунок пенсії по інвалідності виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 15 травня 2007 року.
Витрати по сплаті судового збору компенсувати за рахунок Державного бюджету України.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області, посилаючись на неповне та необ’єктивне з’ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняту нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІІ групи захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області..
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій повинен був діяти і провести перерахунок призначеної позивачу пенсії відповідно до ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХХІ від 28 лютого 1991 року (далі - Закон).
Нормами ст. 50 цього Закону передбачені виплати учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії по ІІІ групі інвалідності не можуть бути менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст.46 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС позивачеві застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України , які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним положення норм Закону України "Про держаний бюджет на 2008 рік", якими призупинялись норми Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Разом з тим при вирішення даного спору суд не вірно визначив початок строку здійснення перерахунку додаткової пенсії позивачу з 15 травня 2007 року.
Зупинення дії положень ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.
З огляду на це до 9 липня 2007 року відповідач щодо нарахування та виплати пенсії позивачу діяв правомірно відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і підстав для визнання його дій неправомірними з 15 травня по 9 липня 2007 року немає.
Крім того, ч. 2 ст. 2 КАС України, в порядку якого заявлявся позов та розглядався спір, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.
Отже, закон визначає, що предметом спору можуть бути існуючі рішення, вчинені дії чи бездіяльність, а не ті, які, за певних обставин можуть бути вчинені в майбутньому, відновленню підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому.
Суд першої інстанції при вирішенні даного спору, визначивши початок строку з якого зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити не донараховані суми пенсії, не визначив кінцевий строк, яким є 8 лютого 2010 року, тобто день прийняття судом першої інстанції постанови, оскільки на майбутнє, тобто наперед, поновлення права при відсутності факту його порушення є неможливим.
Колегія суддів вважає необхідним змінити в наведених частинах постанову суду.
Посилання в апеляційній скарзі на статтю 99 КАС не дає підстав для її задоволення, оскільки відповідно до ч.1 статті 100 КАС (в редакції чинній на час розгляду справи в суді) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Проте з матеріалів справи видно, що представник відповідача в суді першої інстанції не наполягав на відмові у позові саме з цієї підстави.
Інші доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню праці та соціального захисту населення для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставним є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів управлінням праці та соціального захисту населення, оскільки суд не ухвалював рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2010 року у даній справі змінити.
Абзац третій постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 8 лютого 2010 року викласти у наступній редакції:
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Сміла Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, ІІІ групи інвалідності, відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 8 лютого 2010 року.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :