АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-2023/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1. Смоляр О.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Ювшина В.І.
суддівГончар Н.І., Пономаренка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у Черкаському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
13 липня 2009 року позивачка звернулася до суду з вищевказаними позовними вимогами.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона належить до соціальної категорії діти війни і відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком, а оскільки таку доплату відповідач проводив не в повному розмірі, тому змушена була звернутися до суду за захистом своїх прав. Просила суд визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу до пенсії за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн. та проводити нарахування такої допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому.
Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 1 вересня 2009 року позов задоволено частково та визнано бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_5 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 13 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року незаконною, зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати за період з 13 липня по 31 грудня 2008 року з урахуванням сплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області просить скасувати постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 1 вересня 2009 року як незаконну, винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю .
Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів в апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача по наступних підставах:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004р., чинній в 2009р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" КМ України надано право у 2008р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі відповідача на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Вирішуючи спір і частково задовільняючи позов, суд правомірно виходив з того, що згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із її сторін. На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції, тому суду першої інстанції обгрунтовано задоволив дане клопотання. Позивачка звернулась до суду 13.07.2009 року та просила провести стягнення заборгованості соціальної допомоги за 2006 - 2008 роки. Тому її позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в межах річного строку звернення до суду з 13.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 206 КАС України, судова колегія,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Черкаському району Черкаської області на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2009 року відхилити, а постанову Черкаського районного суду від 01 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий :
Судді :