АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1563/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.4 Льон О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівНерушак Л.В, Пальонного В.С.
при секретаріНаконечній М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок та виплату пенсії.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
04 серпня 2010 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області, посилаючись на те, що згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона як непрацюючий пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, має право на додаткову пенсію в розмірі однієї заробітної плати, при цьому розмір її визначається на момент виплати. Проте, вона фактично отримує додаткову пенсію, як особа, яка постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю у значно меншому розмірі, ніж повинна.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_6 щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної доплати додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.07.2007 року до 30.06.2010 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.07.2007 року до 30.06.2010 року.
Стягнуто з відповідача на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду – зміні, виходячи з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області, де у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримує доплату як непрацюючий пенсіонер в сумі визначеній Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.96 № 836 у розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати згідно ч.4 ст. 48 даного Закону.
Крім того, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до 4 категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, яка проживає на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю передбачене ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України відповідно ч. 2 статті 46 Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/ 2008 року внесені зміни до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - було визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу доплату до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають статті 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.96 року № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних виплат, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було порушено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Враховуючи вищенаведене, вимоги апелянта в частині періоду здійснення відповідних нарахувань та виплат колегія суддів вважає, такими, що підлягають до задоволення.
В іншій частині, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права при вирішенні спору, але допустився помилки при визначенні періоду, за який слід здійснити нарахування та виплати, а тому приходить до висновку , що постанову суду підлягає зміні в цій частині.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області задовольнити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області 03 вересня 2010 року - змінити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.06.2010 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :