АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-476/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Пироженко В.Д.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          17 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С.,, Міщенка С.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Кредитної спілки «Успіх» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 грудня 2010 року у справі за позовом Кредитної спілки «Успіх» до ОСОБА_7,  Приватного підприємства «Царина» про стягнення боргу за договором кредиту,

в с т а н о в и л а :

Позивач  Кредитна спілка  «Успіх» звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_7, Приватного підприємства «Царина» про стягнення боргу за договором кредиту, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно кредитного договору № 30052007-С1  від  30.05.2007 року  відповідач ОСОБА_7 отримала кредит у сумі 20 000 грн.

        Свої   зобов’язання  за  умовами  договору  відповідач   виконала  частково.

        Згідно п.3 додаткового договору від 30.05.2008 року № 1 до кредитного договору відповідач ОСОБА_7 зобов’язалася щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом,  а сам кредит була зобов’язана  повернути до 30.05.2009 року.

         За весь час користування  кредитом відповідачка сплатила лише 13 933,14 грн. , тому станом на 18.06.2009 року у неї виникла заборгованість по договору  кредиту в розмірі 33 990,14 грн., з них: відсотки – 13 990,14 грн., основний платіж – 20 000 грн.

         Відповідно до умов п.8.1. Договору в разі  невиконання  або неналежного виконання позичальником своїх платіжних та інших зобов’язань він зобов’язаний сплатити подвійні проценти та пеню в розмірі 0,25 % за добу від суми непогашеної заборгованості та відсотків згідно графіка платежів.

         30.10.2008 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_7, Приватним підприємством «Царина» було укладено договір поруки, за умовами якого відповідач ПП «Царина» зобов’язався відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань щодо повернення  кредиту та нести солідарну з ОСОБА_7  відповідальність.

         Позивач просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_7 та ПП «Царина» на користь кредитної спілки «Успіх» заборгованість по договору з урахуванням штрафних санкцій  в розмірі 40861,81 грн. та понесені  судові  витрати в розмірі 658,62 грн.

В подальшому позивачем позовні вимоги були збільшені , просили стягнути солідарно з відповідачів , заборгованість за договором яка виникла станом на 15 листопада 2010 року в сумі 70209.76 гривень з яких 20000 гривень заборгованість по кредиту , 43338.08 гривень проценти , 5771.40 гривень пеня , 182.35 гривень 3% річних, 917.92 гривень інфляційні.

         Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.12.2010 року позов КС «Успіх»  залишено без  задоволення.

         Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КС «Успіх» оскаржила його в апеляційному  порядку.

         В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення,  яким стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ПП «Царина» на користь КС «Успіх» заборгованість по договору з урахуванням штрафних санкцій станом на 15.11.2010 року в розмірі 70 209,76 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати у справі.

         Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, що з’явились в судове засідання, перевіривши  законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів  приходить  до висновку про те,  що апеляційна  скарга   підлягає  задоволенню, а рішення  суду  першої  інстанції  скасуванню,  виходячи  з  наступних  підстав.

         Відповідно до вимог  ст. 309 ЦПК України підставами для  скасування рішення  суду першої інстанції  і ухвалення нового рішення є  невідповідність висновків суду обставинам  справи, порушення або неправильне застосування  норм  матеріального та процесуального права.  

         Норми  матеріального права  вважаються  порушеними або неправильно застосованими,  якщо застосовано  закон,  який  не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон,  який  підлягає    застосуванню.  

        Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни  рішення,  якщо це  порушення  призвело  до неправильного вирішення  справи.

         Відповідно до вимог ст.  213 ЦПК  України   рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

         Законним  є  рішення  суду,  яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив  справу  згідно із законом.

         Обґрунтованим  є  рішення  суду  , ухвалене на   основі  повно і  всебічно з’ясованих  обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та  заперечень, підтверджених  тими  доказами,  які були  досліджені  в  судовому   засіданні.  

         Відмовляючи в задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції , виходив з того , що вироком суду встановлений факт , що кошти по кредитному договору ОСОБА_7 не отримувала , а із засудженої ОСОБА_8 на користь КС «Успіх»  стягнуто 118000 гривень.

         Колегія суддів  з такими висновками  суду  першої інстанції  погодитись не може.

         Відповідно до частини 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

         30 травня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений кредитний договір за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в розмірі 20000 гривень строком 12 місяців по 30 травня 2008 року зі  сплатою 52%  річних , а в  разі  порушення  строків  сплати  кредиту та (або) відсотків  більше ніж три  дні , процентна ставка подвоюється , відповідач зобов’язалась погашати кредит та проценти згідно графіку.

         Додатковим  договором  №1 від 30 травня 2008 року вказаний договір був продовжений до 30 травня 2009 року.

         Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним  чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

          Позивач виконав взяті зобов’язання та надав відповідачу суму кредиту , що підтверджується   видатковим  касовим  ордером.

          Відповідач ОСОБА_7, отримавши кредит , взяті зобов’язання по договору не виконала та у встановлені графіком строки не проводила оплату кредиту та процентів .

          Відповідно до ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися  неустойкою,  гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

          Пунктом 8.1 кредитного договору встановлено , що у разі порушення умов договору  позичальник сплачує пеню у розмірі 0.25 % від суми непогашеної заборгованості та відсотків згідно графіка .

          Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед

кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором  за  порушення  зобов’язання   боржником.

         30 жовтня 2008  року між позивачем та відповідачами ПП «Царина» , ОСОБА_7  був укладений договір поруки, згідно з яким ПП «Царина» зобов’язалось відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_7, що випливають із кредитного договору від 30 травня 2007  року .

         Частиною 1 ст.554 ЦК України встановлено , що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

         Таким чином заборгованість, яка виникла підлягає стягненню з відповідачів  солідарно.

         Також підлягає стягненню солідарно з відповідачів індекс інфляції та три проценти річних , право на які має позивач згідно частини 2 ст.625 ЦК України.

         Відповідачі  не звертались  із відповідними заявами  про визнання недійсним кредитного договору  та не оспорювали  умови його укладення та неотримання коштів відповідачем ОСОБА_7

         Відповідач ОСОБА_7 також не  подалавала  зустрічний позов,  хоча заперечувала отримання коштів по кредиту, посилаючись, що їх отримував ОСОБА_9, але підписи на договорі кредиту  від 30.05. 2007 року, додатковому договорі № 1 від 30.05. 2007 року, видатковому касовому ордері належать ОСОБА_7, що  вона  підтвердила  особисто  в судовому  засіданні та не спростовано іншими доказами по справі.( а.с.7-8,  30 ).

         Посилання відповідачів на те , що вироком Придніпровського районного суду від 1 липня 2010 року директор ПП «Царина» ОСОБА_8 була засуджена за ст. 366  ч. 2 КК України , що працюючи на посаді  дирекора ПП «Царина», умисно, з метою подальшого використання  при отриманні нею кредиту в кредитній спілці «Успіх» склала завідомо неправдивий документ- довідку про  доходи ОСОБА_7 про те, що  ОСОБА_7  працює на посаді менеджера з продажу та їй нарахована  заробітна плата , достовірно знаючи, що ОСОБА_7   не працювала та не отримувала заробітну плату,  за дії вчинені під час укладення кредитного договору,  на який посилається позивач. Даним вироком стягнуто з ОСОБА_8 на користь КС «Успіх» 118000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ,  а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню , є безпідставними, оскільки не позбавляє обов’язку відповідачів від виконання зобов’язань по укладеним договорам , крім того вказані у вироку дії ОСОБА_8 , ніяким чином не впливають на права та обов’язки сторін  укладених  договорів  кредиту.

          Суд дані обставини справи та вимоги закону не врахував , а тому прийшов до помилкового висновку , безпідставно  відмовивши  в задоволенні  позовних  вимог позивача.

          Враховуючи вищевикладене, колегія суддів  вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, так як при його ухваленні судом  допущено порушення норм матеріального   і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов’язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про задоволення  позовних  вимог   позивача   з врахуванням  змін  та уточнення, поданого в апеляційній інстанції  та стягнення солідарно із відповідачів коштів в сумі  50209 грн. 76 коп.

         Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення, а рішення суду –  скасуванню  з ухваленням нового  рішення про    задоволення  позовних  вимог  позивача..

         Керуючись  ст. ст. 303,  304, 307, 309, 313,  314, 316,  319  ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

 Апеляційну   скаргу     кредитної спілки «Успіх»  задоволити.

        Рішення Соснівського районного суду  м Черкаси    від 22  грудня  2010 року  скасувати.

        Прийняти нове рішення, яким  задоволити  позовні вимоги  Кредитної спілки «Успіх» до ОСОБА_7,  Приватного підприємства «Царина» про стягнення боргу за договором кредиту.

       Стягнути  із ОСОБА_7 та ПП  «Царина»  на користь   Кредитної спілки  «Успіх»  кошти в сумі 50209, 76 гривень.

       Стягнути   судові  витрати   пропорційно задоволеним позовним вимогам     за сплату судового збору  в сумі 503 гривні та витрати на інформаційно  - технічне забезпечення розгляду справи  в  розмірі  120 гривень ,  а всього  623  гривні.

       Рішення   набирає  законної сили з моменту  проголошення  та може бути оскаржено  в касаційному  порядку  до  суду  касаційної  інстанції   протягом  двадцяти  днів.

Головуючий :

          Судді :