АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1787/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія 10.3.1 Прилуцький В.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоМагди Л.Ф.
суддівСіренка Ю.В., Міщенка С.В.
при секретаріБурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Кам'янському районі на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 7 липня 2010 р. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення соціальної допомоги дітям війни. В позовній заяві вказував, що він відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.
Згідно ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії йому, як дитині війни, протягом 2008 - 2009 років нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Тому ОСОБА_6 просив суд задовольнити його вимоги, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком починаючи з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2009 р. включно.
Рішенням Кам’янського районного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за рахунок коштів Державного бюджету України з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі на користь ОСОБА_6 45,50 грн. судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись з рішенням суду, УПФ України в Кам’янському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення і ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" КМ України надано право у 2009 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Представник УПФ України в Кам’янському районі в судовому засіданні та у запереченні на позов не заявляв і не наполягав на застосуванні відносно вимог позивача строку позовної давності та наслідків пропущення цього строку.
Тому суд, розглядаючи справу в порядку цивільного судочинства, який діяв на час ухвалення рішення, обгрунтовано прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 р.
Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу УПФ України в Кам’янському районі залишити без задоволення, рішення Кам’янського районного суду Черкаської області від 3 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про стягнення соціальної допомоги дітям війни залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :