АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-809/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Чепурний В.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Качан О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          18 березня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоІваненка В.Д.

суддівКачана О.В., Захарової А.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження  в місті Черкаси апеляційну  скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі  м. Черкаси  на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня  2010 року по  справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до УПФ України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію дитині війни,

в с т а н о в и л а :

Звертаючись з вказаним позовом ОСОБА_5 посилається на те, що  відповідно до  ст. 1 Закону "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни і має право на щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення їй у 2006 - 2008 роках не виплачувалося, просила стягнути з відповідача на її користь 3891,90 грн.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня 2010 року позов задоволено частково.

Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо перерахування та виплати щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_5, як дитині війни, неправомірною.

Зобов’язано управління Пенсійного фонду в Соснівському районі м. Черкаси здійснити нарахування та виплатити на користь позивачки недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.10.2008 року, з урахуванням  проведених за цей період виплат.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі  м. Черкаси просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, так  як  вважає їх незаконними і необґрунтованими, винесеними з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення по наступним мотивам.

Суд встановив, що позивач отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни. Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач визнав, що такі виплати позивачу з 2006 року не проводилися. За наявності перерахованих обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку про порушення  відповідачем прав  позивача.

Проте, задовольняючи позовні вимоги, суд не звернув увагу на те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, в редакції на день звернення до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Вказаний строк не є процесуальним, поновленню не підлягає. Він, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 1 ст. 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із  сторін.

На застосування цієї вимогу закону наполягав відповідач в суді першої інстанції.

Суд проігнорував заперечення відповідача про застосування термінів звернення до суду та стягнув борг за період понад один рік від дня звернення до суду. День звернення встановлюється по вхідному реєстраційному номеру на позовній заяві.

Оскільки стягнення боргу за період понад один рік проведено безпідставно, всупереч вимогам закону, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення перерахованих сум пенсії підлягають задоволенню в межах річного строку до дати  подачі позову до суду.

Позивачка звернулась до суду 17 грудня 2009 року тому позовні вимоги підлягали до задоволення за період з 17 грудня 2008 року  по  31 грудня  2008 року.

Колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення допущених судом помилок шляхом ухвалення постанови про зміну постанови суду першої інстанції в частині періоду стягнення недоплаченої пенсії.

Керуючись ст.ст. 201, 207 КАС України, колегія

п о с т а н о в и л а :

 апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі  м. Черкаси  на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 березня  2010 року по  справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до УПФ України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію дитині війни - задовольнити частково, постанову суду змінити.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, та виплатити перераховану пенсію ОСОБА_5 за період з 17 грудня 2008 року  по  31 грудня  2008 року, з врахуванням уже проведених виплат за цей період.

В стягненні доплати за період до 17 грудня 2008 року відмовити.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова колегії та постанова суду набувають законної сили через 5 днів після направлення копії постанови колегії особам, які беруть участь у справі, та можуть бути оскаржені у касаційному порядку протягом двадцяти днів після вступу у законну силу.

Головуючий :

          Судді :