АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-1578/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Клочко О.В.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          15 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБабенка В.М.

суддівНерушак Л.В, Пальонного В.С.

при секретаріШульзі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського  районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

         Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –

в с т а н о в и л а :

18 грудня 2009 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни».

         Свої позовні вимоги мотивував тим, що він відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В розмірах визначених Законом відповідач нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії не здійснив, тому позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду, в якому просив визнати відмову відповідача щодо виплати  щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком – протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 3891грн. 90 коп., крім того, просив забезпечити її виплату в подальшому при нарахуванні пенсії.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року позов задоволено частково.

Поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо перерахування та сплати позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_6 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2007-2008 роках згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В решті позовних вимог відмовлено.          

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необ’єктивність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права  просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

        Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає  зміні, а апеляційна скарга  частковому задоволенню, виходячи  з   наступних  підстав.

        З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»    є дитиною  війни, отримує  пенсію за віком.

         Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Законом  України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"),  у розмірі 50  відсотків  від розміру  надбавки,  встановленої  для  учасників  війни.             

         Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".    

          Законом   України від  28 грудня 2007 року N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів". Зазначені зміни набрали чинності  з 01 січня  2008  року.      

       Згідно рішення  Конституційного суду України від 22 травня 2008 року  № 10 – рп / 2008 (справа   щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)  зміни щодо розміру  пенсії дітям війни визнано такими,  що  не відповідають Конституції України є  неконституційними. Враховуючи  положення Конституції України щодо   дії нормативно – правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18   листопада  2004  року  № 2195 –УІ поновили свою дію з 22 травня 2008 року.                  

         Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .

         Вирішуючи спір, та задовольняючи   позов  частково,  суд правомірно виходив  з того, що Управління  Пенсійного  фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси, як орган якому делеговано повноваження  щодо призначення  і виплати  пенсій та доплат до них, повинно було діяти відповідно до вимог ст. 6  Закону України   «Про соціальний захист дітей   війни»  та  здійснити позивачу  відповідні нарахування за той період часу, коли дія цієї норми не була зупинена,  але у порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим  і допустило протиправну   бездіяльність.

 Разом з тим, суд, при вирішенні даного спору, безпідставно поновив строк звернення позивача до суду , так як таких вимог позивач не заявляв  та суд не застосував наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, які передбачені  ч.1 ст.100 КАС України, на чому наполягав відповідач, в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси щодо визнання не проведення нарахування підвищення до пенсії як дитині війни протиправними та в частині неповного нарахування та виплати зазначеного підвищення за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по  17  грудня 2008 року.

          Із матеріалів справи не вбачається, що позивачем надано докази про поважність причини пропуску річного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, так як позивач  їх не надав. Натомість з матеріалів справи вбачається, що позивач знав, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він  є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,- має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки отримував відповідні пільги по оплаті комунальних послуг,  як  особа, що має статус «дитини війни» з 2006 року, але не звертався до суду за захистом своїх прав щодо вимог про виплату  30 відсоткового  підвищення до пенсії, ні в 2007 році , ні в 2008 році.

          Колегія  суддів вважає, що суд першої інстанції  необґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплату за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 17.12.2008 року, на що звернуто увагу в апеляційній скарзі Управлінням  Пенсійного  фонду України в Придніпровському районі  м. Черкаси, так як  даний період виходить за межі строку позовної давності.

        Відповідно до ст. 99  КАС  України   встановлений  річний строк звернення до  адміністративного  суду, який обчислюється  з дня,  коли особа дізналася або повинна була дізнатися  про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

        Позивач звернувся  до суду 18.12.2009 року, тому колегія суддів вважає, що   задоволенню   підлягають позовні вимоги в  межах одного року з моменту   звернення до суду, а  саме з  18.12.2008 року по   день винесення  постанови судом 26 січня 2010 року  включно, враховуючи , що позивач просив зобов’язати відповідача і в подальшому нараховувати допомогу до щомісячної пенсії.  

        Не є обґрунтованим посилання відповідача в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

        Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації  програми з доплат дітям війни  обґрунтовано судом не взяті до уваги,  так як питання фінансування  цих видатків не виступає предметом  даного спору.

         Відповідач у визначених Законом розмірах підвищення до пенсії позивачу не виплачував, а тому задоволення позовних вимог позивача у рамках строку передбаченого для звернення за судовим захистом, який у відповідності до вимог адміністративного судочинства становить один рік, колегія суддів вважає обгрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

         Відповідно до положення статей 21, 105, 162 КАС  України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

        Відповідно   до ст. 201 КАС України  суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну  по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.            

        Виходячи  із викладеного,  колегія суддів вважає, що   суд першої інстанції  вірно  застосував   норми  матеріального  права   при вирішенні  спору, але допустився помилки при  визначенні періоду, за який слід здійснити нарахування та виплати, а тому приходить до висновку , що постанову суду підлягає  зміні в цій  частині.

        Керуючись ст.ст. 196, 198, 201, 205, 207  КАС  України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси –   задоволити частково.

          Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов’язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»  змінити.

          Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_6  щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 18.12..2008 року по  день винесення постанови суду 26.01.2010 року, за виключенням 10% мінімальної пенсії за віком, виплачених  за вказаний період  згідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

          В іншій частині постанову Придніровського районного суду  м. Черкаси від 26 січня 2010  року залишити без змін.

         Постанова набирає законної сили з моменту її  проголошення  та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :