АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-1171/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Коваленко В.І.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          15 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБабенка В.М.

суддівНерушак Л.В., Пальонного В.С.,

при секретаріШульга Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області на постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –

в с т а н о в и л а :

18 листопада 2009 року позивач  ОСОБА_6 звернувся до суду з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни.

         Свої позовні вимоги мотивував тим, що він відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В розмірах визначених Законом відповідач нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії не здійснив, тому позивач змушений був звернутись з даним позовом до суду, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо недоплати щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни та стягнути з відповідача на його користь різницю недоплаченої суми як дитині війни за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням підвищення передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком в розмірі 697,3 грн.

         Постановою Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року позов задоволено.

         Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині недоплати ОСОБА_6 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

         Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману ним суму пенсії як дитині війни за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням підвищення передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 697,3 грн.

         Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необ’єктивність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

         Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду – зміні, виходячи  з  наступних  підстав.

         З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни, отримує пенсію за віком.

         Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

         Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  за №10-рп/2008 року було визнано неконституційними.

         Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх  неконституційність .

         Таким чином з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

         Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

        Доводи апелянта, що він під час розгляду справи судом першої інстанції наполягав на застосуванні строків позовної давності не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи. Будь-яких зауважень щодо неповноти чи неправильності протоколу судового засідання згідно матеріалів справи від відповідача не надходило.  

        Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

        Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.

          Колегія суддів  вважає, що суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті такої доплати.

          При цьому судом не врахувано , що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

         Тому, поза увагою місцевого суду залишилось те, що  адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідачів провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

         Відповідно   до ст. 201 КАС України  суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну  по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.            

        Виходячи  із викладеного, колегія суддів вважає, що   суд першої інстанції  вірно  застосував   норми  матеріального  права   при вирішенні  спору, але допустився помилки , зобов’язавши стягнути конкретну суму  заборгованості, а тому колегія суддів приходить до висновку , що постанову суду підлягає  зміні в цій  частині,  тому постанова суду першої інстанції   підлягає  зміні.

Керуючись  ст.ст. 195, 196, 198, 201, 207 КАС України, колегія  суддів, -

п о с т а н о в и л а :

 Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області задовольнити частково.

Постанову Кам’янського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2009 року - змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янському районі Черкаської області здійснити перерахунок ОСОБА_6 щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 1 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за виключенням фактично проведених за цей період виплат.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

          Судді :