АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1058/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Свитка С.Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБабенка В.М.
суддівНерушак Л.В, Пальонного В.С.
при секретаріШульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного стоку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
27 березня 2009 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про поновлення пропущеного стоку звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є дитиною війни і згідно ст. 6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В розмірах визначених Законом відповідач нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії не здійснив, тому позивач змушена була звернутись з даним позовом до суду, в якому просила поновити строк для звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною в частині невиконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену їй як дитині війни щомісячну пенсію за 2007-2008 роки в сумі 2574,3 грн. як пенсіонеру по віку.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 травня 2009 року позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області протиправною.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необ’єктивність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а постанова суду – зміні, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни, отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік", зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року було визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, який був чинним на час розгляду справи, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності, а тому суд прийшов до помилкового висновку про можливість їх поновлення.
Враховуючи вищенаведене, вимоги апелянта в частині застосування строків позовної давності колегія суддів вважає, такими, що підлягають до задоволення.
В іншій частині, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права при вирішенні спору, але допустився помилки при визначенні періоду, за який слід здійснити нарахування та виплати, а тому приходить до висновку , що постанову суду підлягає зміні в цій частині.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області задовольнити частково.
Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 15 травня 2009 року - змінити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням проведених за цей період виплат.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :