АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-1432/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.4 Льон О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоКарпенко О.В.
суддівНерушак Л.В.,, Пальонного В.С.
при секретаріМакарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, –
в с т а н о в и л а :
15 липня 2010 року позивач ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок виплату недоплачених сум пенсії, посилаючись на те, що вона є потерпілою від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, має відповідне посвідчення Серії В-1 № 704283 громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю і згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на додаткову пенсію в розмірі однієї заробітної плати, при цьому розмір її визначається на момент виплати.
З 2007 року ОСОБА_6 фактично отримує додаткову пенсію, як особа, яка постійно проживає на території посиленого радіологічного контролю у значно меншому розмірі, ніж повинна. Крім того, у відповідності до ст. 51 вказаного Закону, особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_6 щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який поживає в зоні посиленого радіологічного контролю та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.07.2007 року по 30.04.2010 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.07.2007 року по 30.04.2010 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду – зміні, виходячи з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що позивач є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області, де у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» отримує доплату як непрацюючий пенсіонер в сумі визначеній Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.96 № 836 у розмірі 5,20 грн.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст. 48 даного Закону.
Колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, як непрацююча пенсіонерка, проживаюча на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіологічного контролю, що передбачено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою КМУ.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України ч. 2 статті 46 Конституції України.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам віднесеним до 4 категорії щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/ 2007 та Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/ 2008 року внесені зміни до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - було визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов’язаний нараховувати позивачу відповідні доплати згідно ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону жоден нормативно-правовий акт не передбачає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві, застосуванню підлягають статті 39 та 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України.
Колегія суддів дійшла висновку, що право позивача на отримання належних виплат, передбачених ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розрахованих відповідно до розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком відповідно було порушено.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат обґрунтовано судом не взяті до уваги, так як питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Враховуючи вищенаведене, вимоги апелянта в частині періоду здійснення відповідних нарахувань та виплат колегія суддів вважає, такими, що підлягають до задоволення.
В іншій частині, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду , якщо визнає, що суд першої інстанції правильну по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 201, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області задовольнити частково.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 30 серпня 2010 року - змінити.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі мінімальної заробітної плати, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_6 нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше виплачених сум за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 30.04.2010 року.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :