Справа №22-4620\2006р. Головуючий в 1 інстанції Уржумова Н.В.
Доповідач Берзіньш В.С.
УХВАЛА Іменем України
23 серпня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Берзіньш В.С.
Суддів: Шестакової Н.В.
Летягіної О. В.
при секретарі Шмакові А.С, .,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1,ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Алуштинської державної нотаріальної контори про грошову компенсацію моральної шкоди, мотивуючи тим, що натаріус Алуштинської державної нотаріальної контори Буховець Ю.В. склав та видав свідомо неправдиві документи- два витяги про реєстрацію у Єдиному реєстрі заборони відчуження об»єктів нерухомого майна №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 . Неправомірні дії нотаріуса виражаються в тому, що будівництво будинку АДРЕСА_1 не завершено, будинок не прийнято до експлуатації, державна реєстрація права власності на цей об»єкт відсутня, відсутні відомості про власника майна, відносно якого накладена заборона відчуження; відсутні відомості про об»єкт, на який накладено заборону відчуження чи арешт; право власності за позивачами на цей будинок не зареєстровано. Вказаними діями нотаріуса були порушені немайнові права позивачів: не піддаватися втручанню в особисте життя, право на житло, що спричинило їм моральні страждання, які виразилися в перживаннях про приниження гідності, розповсюдження неправдивих відомостей про те, що позивачі є власниками будинковолодіння.
В ході розгляду справи ухвалою суду від 01.02.2006р. первісний відповідач Алуштинська державна нотаріальна контора була замінена на Головне Управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК. Позивачі уточнили позовні вимоги і просили стягнути з відповідача по 25 000грн. у відшкодування моральної шкоди кожному та судові витрати, визнати витяги недійсними.
Рішенням суду від 12.04.2006 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримали; представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Обговоривши наведені у скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.
Так ст.309ч.1п.4 ЦПК України передбачено, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що позивачами вимоги про судовий захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не заявлялися, зокрема не заявлялось вимог про визнання незаконними дій(бездіяльності) нотаріуса, приниження честі, гідності, спростування розповсюдженої інформації, тому позов про стягнення моральної шкоди необгрунтованний.
Проте із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили позов про стягнення моральної шкоди на підставі ст.ст.32,47 Конституції України, ст. 1167 ЦК України. Статтею 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім»ї та право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації. Статтею 1167 ЦК України передбачаються підстави відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи, попереджує осіб, які беруть участь у справі, про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Тобто, для застосування наслідків, передбачених цією статтею, необхідно встановити порушення прав особи, захист яких передбачено іншими нормами законодавства.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в позові посилались на те, що моральну шкоду їм завдано неправомірними діями державного нотаріуса Буховець Ю.В. В позові також вказано які дії нотаріуса позивачі вважають неправомірними.
Суд не застосував положення ст. 10 ЦПК України, не уточнив їх позовні вимоги та не розглянув їх у повному обсязі, і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, що, відповідно до положень п.5ч.1ст.311 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд. Крім того, суд не обговорив питання про притягнення до участі у справі державного нотаріуса, дії якого оспорюються позивачами.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.303, 311 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_2 задовольнити частково.Рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 квітня 2006 року -скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бутиоскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.