АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Міцней В. Ф.
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н.Ю.
секретаря: Скрипник С.В.
за участю: представника ПАТ КБ „ПриватБанк” - Нікіфорова Д.В.,
представника ОСОБА_2 –ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької філії публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” (далі –ПАТ КБ „ПриватБанк”) про витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою ПАТ КБ „ПриватБанк” на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 квітня 2011 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк” про витребування майна з чужого незаконного володіння. Вказував на те, що 18 червня 2007 року між ним та ПАТ КБ „ПриватБанк” укладено кредитний договір, за яким банк зобов’язався надати йому кредит у розмірі 94565 грн строком до 17 червня 2014 року. У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором в той же день між ними укладено договір застави автомобіля „Шевролет Авео”, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Він своєчасно погашав кредит та сплачував відсотки за користування кредитом. У зв’язку з його виїздом за межі України з метою покращення фінансового становища він передав заставлений автомобіль третій особі. У травні 2008 року при наявності незначної заборгованості за кредитним договором працівники Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк” вилучили вказаний автомобіль.
Після погашення простроченої заборгованості відповідач відмовився повернути йому автомобіль, чим позбавив його можливості користуватися своїм майном.
Посилаючись на ці обставини просив зобов’язати ПАТ КБ „ПриватБанк” повернути незаконно вилучений у нього автомобіль та технічний паспорт на нього.
У лютому 2011 року ПАТ КБ „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. Вказувало на те, що відповідно до укладеного між банком та ОСОБА_2 кредитного договору останній отримав кредит в розмірі 94565 грн зі сплатою щомісяця 1,34 % за користування кредитом, а також комісійних в розмірі 1% від суми виданого кредиту та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту. У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором 18 червня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави, за яким позичальник надав в заставу автомобіль „Шевролет Авео”, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором станом на 23 листопада 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 119514 грн 54 коп, у тому числі: по погашенню кредиту –62632 грн 09 коп, зі сплати відсотків –36448 грн 88 коп, комісії за користування кредитом - 2264 грн 12 коп, зі сплати пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором - 18169 грн 45 коп. В рахунок погашення вказаної заборгованості просило звернути стягнення на предмет застави –автомобіль „Шевролет Авео” шляхом його продажу банком з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України та наданням банку всіх необхідних повноважень для здійснення продажу цього автомобіля.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26 квітня 2011 року первісний позов задоволено: зобов’язано Чернівецьку філію ПАТ КБ „ПриватБанк” повернути та передати ОСОБА_2 автомобіль „Шевролет Авео”, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, а в задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ „ПриватБанк” відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 та задовольнити його зустрічний позов.
Посилається на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Вважає, що не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що банк без визначення суми заборгованості за кредитним договором та без відповідного попередження ОСОБА_2 вилучив заставлений автомобіль.
На думку апелянта, судом не з’ясовано обставин вилучення цього автомобіля у ОСОБА_5, який без згоди банку користувався ним.
Також вказує на те, що в рішенні суду не зазначено, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги банку.
В судовому засіданні представник ПАТ КБ „ПриватБанк” підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає, що рішення суду є законним, обгрунтованим і підстав для його скасування немає.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду –скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову частково з наступних підстав.
Так, позов про витребування майна з чужого незаконного володіння пред’явлений ОСОБА_2 до Чернівецької філії ПАТ КБ „ПриватБанк”, яка не є юридичною особою, а є відокремленим підрозділом ПАТ КБ „ПриватБанк”.
Відповідно до ч.1 ст.29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Статтею 30 ЦПК України передбачено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи.
Таким чином, Чернівецька філія не може бути відповідачем у цивільному процесі.
Суд першої інстанції на положення вищезазначених норм закону уваги не звернув і ухвалив рішення, яким зобов’язав Чернівецьку філію ПАТ КБ „ПриватБанк” повернути ОСОБА_2 заставлений автомобіль.
Оскільки допущені судом порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції підлягає у відповідності до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що прострочена заборгованість за кредитним договором утворилась після вилучення у ОСОБА_2 заставленого автомобіля, тому вимога ПАТ КБ „ПриватБанк” про звернення стягнення на предмет застави є безпідставною.
Проте з такими висновками суду не можна погодитись, оскільки вони ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права і не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 589 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України „Про заставу” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Умовами кредитного договору від 18 червня 2007 року (п.п.3.1., 3.2., 7.1., 7.4.) передбачено обов’язок позичальника повернути кредит до 17 червня 2014 року, сплатити щомісяця 1,34% за користування кредитом, комісійних в розмірі 1% та винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту в період з 20 по 24 числа кожного місяця, а за порушення строків повернення кредиту сплатити 3,11% від суми простроченого платежу. (т.2 а.с.6-8).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 неналежним чином виконував зобов’язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 23 листопада 2010 року утворилась заборгованість в розмірі 119514 грн 54 коп, у тому числі: по погашенню кредиту – 62632 грн 09 коп, зі сплати відсотків –36448 грн 88 коп, комісії за користування кредитом - 2264 грн 12 коп, зі сплати пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитним договором - 18169 грн 45 коп.
Пунктом 15.7.1. договору застави рухомого майна, укладеного 18 червня 2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” і ОСОБА_2, передбачено право заставодержателя звернути стягнення на заставлене майно у випадку, якщо в момент настання термінів якого-небудь із передбачених кредитним договором зобов’язань, вони не будуть виконані (т.2 а.с.9-10).
За таких обставин позовна вимога ПАТ КБ „ПриватБанк” про звернення стягнення на заставлений автомобіль в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 119514 грн 54 коп є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Разом з тим, вимоги позивача про надання йому права продавати автомобіль від імені відповідача зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України та надання йому всіх необхідних повноважень для здійснення продажу цього автомобіля не підлягають задоволенню, оскільки надання банку фактично доручення від імені позичальника на реалізацію майна не входить до повноважень суду.
Відповідно до ст.20 Закону України „Про заставу”, ст.62 Закону України „Про виконавче провадження” реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк” про звернення стягнення на предмет застави відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих вимог.
Згідно зі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього 1820 грн.
Керуючись ст.ст. 88, 304, 307, 309, 314 ЦПК України , колегія суддів ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 квітня 2011 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до Чернівецької філії публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.
Зустрічний позов публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” в особі Чернівецької філії публічного акціонерного товариства комерційного банку до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CV10AU00040013 від 18 червня 2007 року в розмірі 119514 грн 54 коп звернути стягнення на заставлений автомобіль „Шевролет Авео”, 2007 року випуску, № кузова (шасі) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом його продажу на прилюдних торгах.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” судові витрати в розмірі 1820 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді: