Судове рішення #16909415

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц-8/11Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Маринчук М.П.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          14 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоМагди Л.Ф.

суддівТрюхана Г.М., Сіренка Ю.В.

при секретаріПономаренко Ю.І.


 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного  суду Черкаської області від 29 квітня 2010  р. по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування розпорядження Уманської райдержадміністрації від 11 жовтня 2007 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, вивчивши матеріали справи,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 11 лютого 2010 р. звернувся до суду з позовом до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування розпорядження Уманської райдержадміністрації від 11 жовтня 2007 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

В позовній заяві вказував, що 11 жовтня 2007 р. Уманською райдержадміністрацією було прийнято розпорядження № 298 «Про передачу у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Полянецьке» шляхом викупу на умовах розстрочення платежу забудованої земельної ділянки в адміністративних межах Полянецької сільської ради».

Згідно з цим розпорядженням вирішено передати у власність ТОВ «Полянецьке» шляхом викупу забудованої земельної ділянки, площею 7833 кв. м, на умовах розстрочення платежу терміном на 3 роки із сплатою рівними частками: до 15 листопада 2007 р., до 15 листопада 2008 р., до 15 листопада 2009 р., під розміщеним виставково-торгівельним комплексом для обслуговування жителів територіальної громади району в адміністративних межах Полянецької сільради за ціною 200133 грн.

На підставі вказаного розпорядження 15 листопада 2007 р. було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за яким Уманська РДА продала, а ТОВ «Полянецьке» купило земельну ділянку, площею 7833 кв. м.

Вказаними розпорядженням та договором купівлі-продажу земельної ділянки порушено право позивача на частину зазначеної земельної ділянки, оскільки він являється співвласником готельного комплексу та автомийки у частках 1347/10000 та 5/100 відповідно, які розташовані на цій земельній ділянці. Належність земельної ділянки одній особі, а розміщених на ній будівель іншій особі порушуватиме права обох осіб.

Крім того, як повідомив сам відповідач листом від 25 грудня 2009 р., експертна грошова оцінка проданої земельної ділянки складає 270275 грн., а продана вона була за заниженою ціною за 200133 грн., яка з невідомих причин також зазначена як експертна оцінка земельної ділянки, що підтверджує недостовірність наданих Уманською РДА документів при укладенні договору купівлі-продажу даної ділянки.

Тому позивач просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Уманської РДА № 298 від 11 жовтня 2007 р. та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15 листопада 2007 р., що укладений на підставі цього розпорядження, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Уманського міськрайонного суду від 29 квітня 2010 р. в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті його вимог, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, висновки суду не ґрунтуються на відповідних доказах по справі.

Справа в апеляційному суді неодноразово відкладалася слуханням на прохання сторін, які мали намір врегулювати спір мирним шляхом, однак  мирову угоду, яка б влаштовувала обидві сторони, так і не уклали.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги представників Уманської районної державної адміністрації та ТОВ «Полянецьке», перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 повинна бути відхилена, а рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог позивача до Уманської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження від 11 жовтня 2007 р. підлягає скасуванню і провадження в цій частині його вимог закриттю, а в іншій частині рішення суду належить залишити без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Ч. 1 ст. 16 цього Кодексу встановлено, що не допускається об’єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

ОСОБА_6 у позові, який він подав в порядку цивільного судочинства, просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 11 жовтня 2007 р. № 298 «Про передачу у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Полянецьке» шляхом викупу на умовах розстрочення платежу забудованої земельної ділянки в адміністративних межах Полянецької сільської ради».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час ухвалення рішення суду) компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

П. «а» ч. 1 ст. 17 Глави 3 «Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин» Земельного Кодексу України визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Конституційний Суд України у рішенні від 1 квітня 2010 р. у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного Кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснив, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_6. до Уманської районної державної адміністрації в частині визнання незаконним та скасування розпорядження про  передачу у власність ТОВ «Полянецьке» шляхом викупу на умовах розстрочення платежу забудованої земельної ділянки не підлягали розгляду судом в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду в цій частині повинно бути скасовано, а провадження по справі в зазначеній частині вимог позивача необхідно закрити.

В іншій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки між Уманською РДА та ТОВ «Полянецьке» був укладений на підставі розпорядження Уманської РДА від 11 жовтня 2007 р., яке в установленому законом порядку не визнано незаконним і не скасовано, зокрема і на час розгляду справи в апеляційному суді.

Продаж земельної ділянки ТОВ «Полянецьке» для розміщення виставково-торгівельного комплексу було погоджено рішенням Полянецької сільської ради від 18 червня 2007 р., яке ніким, зокрема і позивачем, не оспорювалося.

Спірна земельна ділянка на час прийняття вказаного вище розпорядження перебувала в оренді ТОВ «Полянецьке» на підставі договору оренди, укладеного 4 грудня 2003 р. між Уманською РДА та ТОВ «Полянецьке» на строк до 1 грудня 2028 року.

П. п. 4.3.2. договору було встановлено, що орендар за письмовою згодою орендодавця має право зводити, в установленому законом порядку, будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

П. п. 4.3.4. договору передбачено, що орендар, якщо відповідно до закону він може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність, при умові взяття ним на себе обов’язків набувача, на умовах рівних з іншими претендентами на придбання земельних ділянок у власність.

Цей договір оренди, як представник ТОВ «Полянецьке», підписав позивач ОСОБА_6, який на той час був директором товариства. Отже позивачу було достовірно відомо про укладений договір оренди та про його умови.

Підписаний ОСОБА_6, як представником ТОВ «Полянецьке», і Акт вибору та обстеження земельної ділянки, передбаченої під розміщення виставково-торгівельного комплексу ТОВ «Полянецьке» в адміністративних межах Полянецької сільської ради від 15 жовтня 2004 р.

Актом від 26 січня 2006 р. нове будівництво – виставково-торгівельний комплекс (1 черга – автомийка і готельний комплекс, що були збудовані з залученням коштів ОСОБА_6 на підставі договору про спільну участь у будівництві від 7 квітня 2004 р.) було прийнято в експлуатацію.

Проте, після отримання у травні 2006 р. права власності на частину готельного комплексу в розмірі 13,47% та автомийки в розмірі 5%, що розташовані на спірній земельній ділянці, позивач питання про виділення йому частини готелю та автомийки, які перебувають на балансі ТОВ «Полянецьке», не ставив, до Уманської райдержадміністрації щодо виділення йому в користування чи у власність частини земельної ділянки, на якій розташована його власність, не звертався, чого він не заперечував під час розгляду справи в апеляційному суді.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом були порушені норми земельного законодавства, за яким власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач не надав суду належних доказів про те, що земельна ділянка була надана йому в установленому законом порядку в користування чи у власність або перейшла в його користування чи у власність іншим чином.

За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

А тому керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 307, 308, 310, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

 Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Уманського міськрайонного  суду Черкаської області від 29 квітня 2010  р. по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полянецьке", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним та скасування розпорядження Уманської райдержадміністрації від 11 жовтня 2007 р. та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_6 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Уманської райдержадміністрації № 298 від 11 жовтня 2007 р. скасувати.

Провадження по справі в частині позову ОСОБА_6 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання незаконним та скасування розпорядження Уманської райдержадміністрації № 298 від 11 жовтня 2007 р. «Про передачу у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Полянецьке» шляхом викупу на умовах розстрочення платежу забудованої земельної ділянки в адміністративних межах Полянецької сільської ради». закрити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація