АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-349/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 307 ч.2, 317 ч.1 КК УкраїниГончаренко Т.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" травня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Торопенка М.В., Євтушенка В.Г.
за участю прокурора Лєнкової Н.Д.
розглянула кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та прокурора Науменка Р.П., який брав участь у розгляді справи, на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 01 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий,
засуджений за ст. 317 ч.1 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання – 5 років позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини особистого майна.
Стягнуто витрати за проведення судових експертиз в сумі 1031,04 грн.
Вирішені питання про речові докази.
ОСОБА_3 засуджений за те, що він 25.06.2010 року близько 17 години на відрізку автодороги сполученням м. Звенигородка – м. Ватутіне у невстановленому слідством місці, незаконно придбав невстановлену кількість наркотичного засобу канабіс (марихуани), яку перевіз до місця свого проживання в АДРЕСА_1, після чого незаконно, умисно надав місце свого проживання, а саме приміщення літньої кухні ОСОБА_4 для вживання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс (марихуани), шляхом куріння.
Він же, продовжуючи свій злочинний умисел, 26.07.2010 року близько 14 години, незаконно, умисно надав місце свого проживання, а саме приміщення літньої кухні ОСОБА_5 для вживання особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс (марихуани), шляхом куріння.
Він же, повторно у невстановлений слідством час, місці та способом незаконно придбав невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу канабіс (марихуани) та незаконно зберігав його з метою збуту.
26.07.2010 року близько 13 години 30 хвилин в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння, незаконно, умисно збув, пригостивши ОСОБА_5 вказаною речовиною, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/1195 від 20.08.2010 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс (марихуана). Маса висушеного наркотичного засобу становить 1,04 грама.
В апеляції та доповненнях до неї засуджений, вважаючи вирок незаконним та необґрунтованим, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить його скасувати і справу повернути прокурору на додаткове розслідування. Вважає, що кримінальна справа відносно нього сфабрикована працівниками СБНОН Звенигородського РВ ГУМВС України в Черкаській області на підставі показів громадян ОСОБА_5 і ОСОБА_4; відсутні його відбитки пальців на речових доказах, вилучених із літньої кухні; не підтверджено, що на момент затримання він перебував у стані наркотичного сп’яніння; судом безпідставно застосований додатковий вид покарання – конфіскація Ѕ частини майна.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок змінити через неправильне застосування кримінального закону. Вказує, що суд безпідставно застосував додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки такий вид покарання застосовується за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. З матеріалів справи вбачається, що засуджений не мав користі під час збуту наркотиків ОСОБА_5
Прокурор вніс доповнення до апеляції, просить вирок скасувати через істотне порушення кримінально-процесуального закону, а справу повернути на додаткове розслідування Звенигородському міжрайонному прокурору з підстав, що обвинувальний висновок не затверджений прокурором..
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Лєнкової Н.Д., яка підтримала апеляцію прокурора Науменка Р.П. з доповненнями, пояснення засудженого, який підтримав свої апеляційні вимоги, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 228, 229, 232 КПК України прокурор, одержавши від слідчого справу з обвинувальним висновком, зобов’язаний перевірити: чи мала місце подія злочину; чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину, і інше, прямо зазначене у ст. 228 КПК. Перевіривши справу з обвинувальним висновком, прокурор приймає одно з таких рішень: затверджує або складає новий; повертає справу органові дізнання або слідчому із своїми письмовими вказівками для провадження додаткового розслідування; закриває справу, склавши про це постанову. Затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, прокурор направляє справу до суду.
Згідно ст. 237 КПК при проведенні попереднього розгляду справи суддя повинен з’ясувати чи складено обвинувальний висновок відповідно до вимог КПК. Проте, суддя помилково прийшов до висновку про відповідність обвинувального висновку нормам КПК України і призначив справу до розгляду, а не повернув її прокурору відповідно до ч. 1 ст. 249-1 КПК України для усунення порушень, оскільки прокурором не були дотримані вимоги ст. 229 КПК України і обвинувальний висновок не був ним затверджений.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 367 КПК підставою для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону. Відповідно п. 12 ч. 2 ст. 370 КПК істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є обвинувальний висновок не затверджений прокурором, вирок у всякому разі належить скасувати.
За таких обставин вирок суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню, а справа поверненню прокурору.
При перевірці справи з обвинувальним висновком прокурор відповідно до вимог закону зобов’язаний перевірити чи мала місце подія злочину та чи має діяння склад злочину звернувши увагу, в тому числі, і на доводи апеляції ОСОБА_3
Із матеріалів справи вбачається, що на досудовому слідстві і під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 міра запобіжного заходу була обрана підписка про невиїзд. Взятий під варту він був за вироком суду. Оскільки вирок скасовується, скасовується і міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 та апеляцію прокурора Науменка Р.П., який брав участь у розгляді справи, в доповненій редакції задовольнити частково.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 1 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу повернути Звенигородському міжрайонному прокурору для виконання вимог статей 228-232 КПК України.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 змінити на підписку про невиїзд.
ОСОБА_3 з-під варти звільнити негайно, в залі суду.
Головуючий
Судді