АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-518/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 10.3.1 Соколишина Л.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Карпенко О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Карпенко О.В.
суддів Бабенка В.М. , Пальонного В.С.
при секретарі Голобородько С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії, як «дитині війни»,
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 в червні 2010 року звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, в якому просить зобов’язати останнього нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу та стягнути її в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по 2009 рік в сумі 5132,10 грн.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» № 3235-IV від 20.12.2005 р. та ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. дія вказаного положення ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена на відповідні роки.
ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 р. це положення Закону було змінено.
Однак Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 р. визнав неконституційним пункт 12 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Також Конституційний суд України своїм рішенням від 22.05.2008 р. визнав неконституційним пункт 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст. 6 ЗУ № 2195-IV від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач вказує, що їй безпідставно у період з 2006 - 2009 рр. не було виплачено вказану щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Тому ОСОБА_6 просить суд стягнути з відповідача на її користь не донараховану щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2006 – 2009 роки в сумі 5132,10 грн.
ОСОБА_6, до початку судового засідання подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік в сумі 2659,30 грн. судові витрати в розмірі -171 грн.,
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано відмову управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області щодо виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії протиправною, незаконною.
Стягнуто з управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла Черкаської області на користь ОСОБА_6 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії, як «дитині війни», за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та за 2009 рік, з урахуванням раніше виплачених сум – 2659,30 грн. та 171 грн. понесених нею судових витрати, а всього 2830,30 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене із порушенням норм матеріального права, а по справі постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції від 18.11.2004 р., чинній в 2009 р.) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" КМ України надано право у 2008 р. встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2008 р. дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що управління пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону №2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.
Суд першої інстанції правомірно не застосував ст.6 Закону №2195-1У в редакції Закону від 28 грудня 2007р. №107-У1 про виплату до пенсії підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008р. №10-рп/2008 справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у редакції цього Закону від 18 листопада 2004р. №2195-1У, поновили свою дію з 22 травня 2008р.
Не можна взяти до уваги посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону №2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.
Безпідставними є також посилання відповідача на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України оскільки, суд не ухвалював рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування останнього.
Разом з тим вимоги позивачки про стягнення з управління ПФУ в м. Сміла Черкаської області підвищення до пенсії в розмірі надбавки як "дитині війни" за вказаний період є безпідставними та не підлягають до задоволення, оскільки за змістом Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" така компенсація стосується лише втрати нарахованої компенсації у зв'язку з порушенням термінів її виплати. В даному випадку недоотримана компенсація не нараховувалася та виплата її не передбачалася.
В зв'язку з цим рішення суду підлягає скасуванню, так як суд помилково вирішив стягнути з відповідача підвищення до пенсії в розмірі надбавки в сумі 2659,30 грн., яка не була відповідачем нарахована та винести постанову про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області здійснити ОСОБА_6 як "дитині війни" перерахунок пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з врахуванням раніше виплачених сум.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області – задовольнити частково.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01 вересня 2010 року – скасувати.
Ухвалити по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_6 – задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області щодо виплати ОСОБА_6 підвищення до пенсії протиправною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області здійснити ОСОБА_6 як "дитині війни" перерахунок пенсії з нарахуванням щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решті позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду касаційної інстанції на протязі одного місяця.
Головуючий :
Судді :