АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці «05»липня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Тарбинський В. Г.
суддів Петлюка В.І., Рулякова В.І.
при секретарі Чевці А.Г.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 березня 2011 р., -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, громадянина України, працюючий, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання засудженому зараховано з 19.09.2010 року.
Вирішена по справі доля речових доказів та судових витрат.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, 19 вересня 2010 року, біля 3 години ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, під час конфлікту, який виник між потерпілим ОСОБА_3 і ОСОБА_2, напроти будинку №2 по вул. Долинянській м. Чернівці, з ініціативи потерпілого, і переріс в бійку, ОСОБА_2, ножем, який він тримав у правій руці, наніс умисно удар в грудну клітину зліва зі спини потерпілому
Справа № 11-342/2011 Головуючий у І інстанції Мамчин П.І.
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач Тарбинський В.Г.
ОСОБА_3 і спричинив останньому колото-різане поранення, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 просить вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці щодо ОСОБА_2 змінити, дії засудженого перекваліфікувати зі ст. 121 ч.1 на ст. 128 КК України і призначити йому покарання не пов’язане з ізоляцією від суспільства, мотивуючи це тим, що потерпілий спровокував конфлікт з засудженим, почав кричати на нього, з силою штовхати в груди ОСОБА_2 і під час одного з поштовхів останній став падати і схопивши за куртку потерпілого при падінні ніж в правій руці засудженого опустився на спину потерпілого і проник в його тіло на два сантиметри. Ці обставини знайшли своє підтвердження в показаннях потерпілого, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5.
На думку апелянта при призначенні покарання засудженому районний суд не в повній мірі врахував молодий вік ОСОБА_2, що він раніше не судимий, визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, добровільно, до початку судового розгляду, відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, що конфлікт між засудженим та потерпілим виник з вини потерпілого.
До початку розгляду справи від прокурора відділу підтримання обвинувачення в судах прокуратури Чернівецької області Іліки Д.І. надійшла заява про відмову від своїх апеляційних вимог та відкликання апеляції, що не протирічить вимогам ст. 355 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та адвоката, які підтримали подану апеляцію, думку прокурора, яка просила закрити провадження за апеляцією прокурора та відмовити в задоволенні апеляції адвоката ОСОБА_1, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляцією прокурора слід закрити, а апеляція адвоката не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Районний суд повно, об’єктивно і всебічно дослідивши обставини справи, прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину і навів у вироку мотиви прийняття такого рішення.
Посилання в апеляції адвоката на те, що ОСОБА_2 в ту ніч, під час сварки з потерпілим ОСОБА_3, заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження з необережності є такі, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються зібраними доказами по справі.
Як убачається із показань засудженого, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що з вечора 18 вересня 2010 року потерпілий із засудженим були в одній компанії, разом розпивали спиртні напої, але весь час знаходились, з вини потерпілого у конфліктній ситуації. І коли, біля другої години ночі, потерпілий подзвонив засудженому і попросив прийти до нього на вулицю, на площадку, ОСОБА_2, взявши ніж з кухні, пішов до потерпілого і до вказаних свідків, які знаходились на майданчику біля будинку №2, що по вулиці Долинянській м. Чернівці. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 бачили в руках ОСОБА_2 ніж і ОСОБА_5 намагався забрати ніж у ОСОБА_2, але не зміг. ОСОБА_3 відійшов з ОСОБА_2 і почав штовхати останнього, а потім ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за куртку і наніс удар рукою з ножем по спині потерпілого, заподіявши останньому ножове поранення спини, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент заподіяння, а садна в ділянці голови відноситься до легких тілесних ушкоджень. Ці обставини знайшли своє підтвердження у висновку судово-медичної експертизи.
Поведінка засудженого до виникнення конфлікту з потерпілим –коли його запросили вийти на вулицю то він заздалегідь взяв з кухні ніж, прийшов з ним на зустріч з ОСОБА_3, коли ОСОБА_5 намагався відібрати у ОСОБА_2 Ножа до початку бійки, то зробити це не зміг, а потім під час конфлікту ОСОБА_2 наніс удар по голові та ножем у спину, свідчить про те, що ОСОБА_2 із застосуванням ножа мав прямий умисел на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
А тому, районний суд оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 винуватий у вчиненні злочину передбаченому ст. 121 ч.1 КК України, оскільки своїми діями він умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_3 тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
Матеріалами справи і вироком суду спростовані доводи апеляції адвоката про те, що засуджений під час конфлікту заподіяв тілесні ушкодження потерпілому з необережності, а тому колегія суддів не знаходить підстав для перекваліфікації дій засудженого зі ст. 121 ч.1 на ст. 128 КК України.
Доводи апеляції адвоката про те, що суд призначив засудженому надто суворе покарання без урахування всіх пом’якшуючих обставин, та доводи прокурора про те, що суд призначив засудженому м’якше покарання без врахування тяжкості вчиненого злочину і засуджений фактично не визнав себе винним, є необґрунтованими і їх апеляції задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, районний суд призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2 в достатній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, що він вчинив злочин вперше, сприяв розкриттю злочину, до розгляду справи в суду відшкодував повністю шкоду потерпілому, який в суді просив суворо не карати ОСОБА_2. Судом враховані всі обтяжуючі обставини і пом’якшуючі, на які є посилання в апеляції адвоката, а тому виходячи з обставин при яких було заподіяно злочин, даних про особу засудженого, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання ОСОБА_2 призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, із застосуванням ст. 69 КК України, про що навів у вироку суд відповідні мотиви.
А тому, підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_2, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 березня 2011 р. щодо ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий В.Г. Тарбинський
Судді В.І. Петлюк
В.І. Руляков