АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславський О. Г.
суддів: Перепелюк Л.М., Лисака І.Н.
секретаря: Злой В.П.
з участю: представника третіх осіб ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах якого діє ОСОБА_3 до Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, треті особи: Сторожинецьке комунальне підприємство «Районне бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_4 та за позовом третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах яких діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2011 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2011 року позов ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Нижньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на спадкове нерухоме майно за заповітом, розташоване в АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та складається з житлового будинку літери «А-1»загальною вартістю 26207 грн.
У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 до Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати.
На дане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та задовольнити позов третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 до Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом.
Посилається на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до вимог ст.ст. 213, 215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_3, до Нижньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та відмову в зміненій позовній заяві ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2 до Нижньопетрівецької сільської ради про визнання права власності на частку у майні колишнього колгоспного двору та на спадкове майно за законом.
Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального права та доказах, представлених сторонами та досліджених судом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав заяву про прийняття спадщини в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.
Згідно до ст. 563 ЦК України ( в редакції 1963 року) якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів колгоспного двору не залишається до майна двору застосовуються правила розділу про спадкування.
Відповідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, Положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Судом першої інстанції на підставі об’єктивної оцінки наявних доказів встановлено, що ОСОБА_2 вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки 24 серпня 1985 року протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції в порушення принципу диспозитивності вийшов за межі позовних вимог і визнав за ОСОБА_2 право власності на спірний будинок при заявленій вимозі про визнання права власності за померлим ОСОБА_9, не заслуговують на увагу, оскільки в протоколі судового засідання (а.с.163,164) зазначено, що 10 лютого 2011 року представник позивача ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив вважати помилковим прохання про визнання права власності за померлим ОСОБА_9, а тому просив суд визнати право власності на будинок за ОСОБА_2
Необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про те, що після смерті ОСОБА_9 не відкрилась спадщина, а власність на майно цього двору перейшло до єдиного члена колгоспного двору до ОСОБА_10, а в послідуючому до ОСОБА_11 та її дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, оскільки відповідно до рішення Сторожинецького районного суду від 02 лютого 1984 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 було проведено поділ колгоспного двору, згідно з яким ОСОБА_9 виділено житловий будинок з підвалом, літню кухню, сарай, фруктовий сад, корова, свиноматка, а з нього на користь ОСОБА_10 стягнута грошова компенсація в сумі 3057,50 рублів, що становить ? частки колишнього колгоспного двору. ОСОБА_9, сплативши вартість ? частки колгоспного двору, став його єдиними власником, набувши право розпорядження вказаним майном на свій розсуд. Як зазначено вище, ОСОБА_2, після смерті батька вступив у володіння спадковим майном відповідно до вимог ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року, подавши до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Крім того, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що сам по собі факт реєстрації ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в колгоспному дворі станом на 15 квітня 1991 року, без відповідного підтвердження набуття у власність майна колгоспного двору, не тягне за собою визнання за ними права власності, оскільки останні та ОСОБА_11 були зареєстровані у спірному господарстві 01 січня 1986 року, після смерті ОСОБА_9, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Доводи апелянта про те, що після поділу майна, ОСОБА_10 знову почала проживати з ОСОБА_9, а тому слід вважати, що вона знову набула статус члена колгоспного двору відповідно до ст. 120 ЦК в редакції 1963 року не заслуговують на увагу, оскільки сам факт подальшого сумісного проживання у спірному домоволодінні після поділу майна колгоспного двору, не свідчить про набуття ОСОБА_10 частки в ньому.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона
може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді