АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-339/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 366 ч.1 КК України Чечот А.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" травня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Торопенка М.В., Поєдинка І.А.
за участю прокурора Лєнкової Н.Д.
захисника ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та прокурора Бицюка О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2011 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий,
засуджений за ст. 366 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками на 2 роки.
Стягнуто судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 515,52 грн.
Вирішені питання про речові докази.
ОСОБА_4 засуджений за те, що 2 липня 2007 року, будучи службовою особою, директором товариства з обмеженою відповідальністю «Продінвест», призначений згідно наказу № 99.12.31.02-к від 31.12.1999 року, умисно, з метою незаконного отримання ліцензії на проведення будівельної діяльності вніс до офіційного документа – професійної структури підприємства та рівня кваліфікації робітників ТОВ «Продінвест», завідомо неправдиві відомості про наявність найманих працівників, а саме: працює постійно – майстер ОСОБА_5; працюють за угодами: виконроб ОСОБА_6, виконроб ОСОБА_1, виконроб ОСОБА_8, що насправді не відповідає дійсності, так як фактично вказані особи в ТОВ «Продінвест» на вищевказаних посадах ніколи не працювали. В подальшому подав вказаний документ до Управління архітектури Черкаської обласної державної адміністрації, на підставі чого директором ТОВ «Продінвест» ОСОБА_4 було незаконно отримано ліцензію НОМЕР_1 від 06.07.2007 року на право здійснення будівельної діяльності в межах області.
В апеляції засуджений просить вирок скасувати, а кримінальну справу закрити. Вказує, що документ під назвою «Професійна структура товариства» не є офіційним документом, а тому його дії можуть розцінюватися як порушення умов ліцензування. Але оскільки пред’явлене обвинувачення не пов’язане з отриманням доходів у великих розмірах, то такі дії складу злочину не утворюють.
Крім того, апелянт зазначає, що злочин, за який він засуджений, відноситься до невеликої тяжкості і для настання кримінальної відповідальності вибігли строки давності відповідно до ст. 49 ч. 1 п. 2 КК України.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_4 за ст. 366 ч.1 КК України до 3 років обмеження волі з позбавленням право обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим терміном на 3 роки та застосувати п.п. 2-4 ст.76 КК України.
Прокурор вніс зміни до апеляції, просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд з підстав, що у справі відсутній оригінал документа, в який внесено неправдиві відомості, та що мотивувальна частина вироку не відповідає ст. 334 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Лєнкової Н.Д., яка підтримала апеляцію прокурора Бицюка О.М. в зміненій редакції, пояснення захисника ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_4, які підтримали апеляцію засудженого, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого і прокурора підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст.ст. 22, 323 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи; вирок суду є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах всебічно і повно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, про винуватість або невинуватість підсудного у вчиненні злочину з достовірністю випливають з матеріалів справи.
Для визнання вироку обґрунтованим у ньому повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які підтверджують висновок суду, так і свідчать проти нього.
Проте, як орган досудового слідства так і суд не виконали цих вимог кримінально-процесуального закону.
Відповідно до ст. 366 КК України службовим підробленням є внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.
За змістом закону офіційними є документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і мають необхідні реквізити (штамп, печатку, номер, дату, підпис).
Між тим, в матеріалах справи відсутній оригінал документа, який органом досудового слідства і судом визнаний офіційним і до якого ОСОБА_4 внесені завідомо неправдиві відомості.
Ксерокопія під назвою «Професійна структура та рівень кваліфікації робітників ТОВ «Продінвест» на а.с. 10 таких реквізитів не містить, печатка і підпис на ній нерозбірливі.
Немає оригіналу такого документу і у вилучених прокурором матеріалах ліцензійної справи (а.с.53-61).
Орган досудового слідства і суд не перевірили яким нормативним актом встановлені умови і порядок ліцензування будівельної діяльності, чи являвся наданий ОСОБА_4 документ обов’язковим для видачі ліцензії, чи дотримані умови її видачі та чи відноситься вказаний документ до офіційного.
Таким чином, обставини справи, які свідчили б про вчинення засудженим злочину за ст. 366 ч.1 КК України, органом досудового слідства не досліджені в повному обсязі та в порушенні вимог статей 132, 223 КПК в процесуальних документах – постанові прокурора про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченого та в обвинувальному висновку - відображення свого не знайшли (а.с. 105, 125).
За таких обставин вирок місцевого суду не може бути визнаний законним і обґрунтованим, тому підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору на нове розслідування, оскільки встановлення події злочину, зокрема обставин зазначених вище, підлягає доказуванню при провадженні досудового слідства і розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції.
Під час нового розслідування справи слідчий, прокурор, у відповідності до вимог ст. 22 КПК України має всебічно, повно та об’єктивно дослідити обставини справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також ретельно перевірити доводи, що містяться в апеляційній скарзі засудженого і прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону та було б обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4, апеляцію прокурора Бицюка О.М., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, в зміненій редакції задовольнити частково.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 лютого 2011 року щодо ОСОБА_4 скасувати, справу направити на додаткове розслідування прокурору м. Черкаси.
Головуючий
Судді