АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-386/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : ст.121 ч.2 КК України Шимчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Торопенко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоТоропенка М.В
суддівЄвтушенка В.Г, Охріменка І.К.
з участю
прокурораСвищ
з участю адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2010 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України,
одруженого, не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, освіта середня, засудженого Дарницьким районним судом
м. Києва 19.03.08р за ч.2 ст. 187 КК України до 08 років 6 місяців позбавлення волі,
ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду
м. Києва від 20.08.08р. вирок пом'якшено до 7 років позбавлення волі,
засуджений за
- ст. 121 ч.2 КК України до 8 років позбавлення волі;
На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19.03.08 р. у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, яке пом'якшено ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 20.08.08р. до 7 років, більш суворим, яке призначено за даним вироком, остаточно до відбування призначити 8 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу залишено попередньою – тримання під вартою,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України,
українця, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей,
уродженця та жителя АДРЕСА_2,інваліда
дитинства 3-ї групи, раніше не судимого,
засуджений за
- ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі;
Міру запобіжного заходу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши під варту після вступу вироку в законну силу.
Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 596 ( п'ятсот дев'яносто шість) грн.89 коп. матеріальної шкоди, 200 000 (двісті тисяч) грн. моральної шкоди та 9994(дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 60 коп. судових витрат, пов'язаних із оплатою послуг на правову допомогу та проведення експертизи,
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду 1 першої інстанції засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за те, що 7 липня 2005 року, близько 4 години ночі в с.Скибин Жашківського району Черкаської області, по провул. Чкалова, ОСОБА_7, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, разом із ОСОБА_6 та невстановленими органом досудового слідства особами, щодо яких 16 листопада 2005 року винесено постанову про виділення матеріалів в окреме провадження, в ході сварки, що виникла між ОСОБА_7 та ОСОБА_9, на грунті неприязних відносин, умисно нанесли останньому численні удари кулаками та ногами в область голови і тулуба, чим спричинили ОСОБА_9, тілесні ушкодження, а саме: травму голови із забоєм головного мозгу тяжкого ступеня з ураженням варолієвого мосту та стовбурових структур мозку, крововиливами обличчя, ранами слизової губ, садном лівої вушної раковини, закритий перелом кісточок носа, садна попереку зліва, грудної клітки по задній поверхні, правого передпліччя, крововилив лівого ліктьового суглоба.
Згідно висновку судово-медичного експерта № 2191 від 14.12.06р. травма голови відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, травма носа відноситься до категорії ушкоджень середньої тяжкості, садна попереку зліва, грудної клітки по задній поверхні, правого передпліччя, крововилив лівого ліктьового суглобу відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
У поданих на вирок суду першої інстанції апеляціях, -
- засуджений ОСОБА_7 не оспорюючи вирок суду в частині доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій просить вирок суду змінити і пом'якшити призначене йому покарання.
- засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, та повернути справу на додаткове розслідування прокурору, оскільки висновки суду про скоєння ним злочину не відповідають фактичним обставинам справи є надуманими та упередженими
- потерпілий ОСОБА_8 не оспорюючи вирок суду в частині доведеності вини засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та правильності кваліфікації їх дій, вирішення цивільних позовів просить вирок суду скасувати відносно всіх засуджених з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, та винести новий вирок, яким призначити засудженим більш суворі міри покарання.
Заслухавши доповідача, думку прокурора не підтримавшого апеляції засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, потерпілого ОСОБА_8, пояснення адвоката, засуджених в підтримання своїх апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду, щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вчиненні ними злочину, за які вони засуджені при обставинах наведених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд дав відповідну оцінку і обґрунтовано дійшов до висновку про їх винність у вчиненні злочину.
Всі обставини справи були детально розглянуті судом першої інстанції, що підтверджується наведеними у вироці доказами про вчинення злочину засудженим.
Посилання засудженого ОСОБА_6 на неповноту, неправильність судового розгляду справи, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, необґрунтовану відмову в задоволенні його клопотань, на думку колегії суддів, є нічим іншим як намагання його уникнути відповідальності, та як своєрідний спосіб обраного захисту.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, як очевидці - потерпілий ОСОБА_9, свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 в своїх показаннях прямо вказали та деталізували першопричини виникнення сварки, підтвердили активність дій засуджених, які будучи в стані алкогольного сп'яніння спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження при обставинах встановлених досудовим слідством та судом.
Дані основної та додаткової судово – медичних експертиз підтверджують про спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, що зумовили тривалий розлад здоров'я.
Аналізуючи показання засуджених, потерпілого, свідків суд першої інстанції у вироку навів зміст цих показань, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з іншими зібраними по справі доказами.
Посилання засудженого ОСОБА_6 в своїй апеляції, що не з'ясовані всі обставини справи, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки кримінальна справа відносно нього і ОСОБА_7 розглянута об'єктивно,повно і всебічно, та судом дослідженні всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення, і суд вжив всіх заходів до перевірок всіх доказів по справі, та в межах своїх прав дав цим доказам оцінку з урахуванням вимог ст.67 КПК України.
Таким чином, по справі зібрано достатньо доказів які свідчать, що засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_9 умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров'я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, вчинене групою осіб, а тому суд правильно кваліфікував дії засуджених за ч.2 ст.121 КК України.
Відповідно до ст.ст.367, 370 КПК України, підставою для скасування вироку суду є істотне порушення кримінально – процесуального закону, а при апеляційному розгляді справи таких порушень встановлено не було.
Колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого ОСОБА_8, щодо м'якості покарання призначеного засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволенню не підлягає, оскільки при призначенні покарання суд першої інстанції. У відповідності до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, обставинами справи, дані про особи засуджених, які характеризуються позитивно.
Таким чином, з урахуванням викладених справи, даних про особи засуджених, обставин обтяжуючих покарання, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що мета покарання, передбачена ч. ч. 2,3 ст. 50 КК України, може бути досягнута при призначенні засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 міри покарання у вигляді позбавлення волі. А тому висновок суду є законним і обґрунтованим, а доводи апеляції потерпілого про призначення засудженим надмірно м'якого покарання не переконливим та не підлягаючими задоволенню. Призначене покарання засудженим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відповідає вимогам кримінального закону, є необхідним та достатнім для їх виправлення та запобігання вчинення нових злочинів і призначено в межах санкції ч.2 ст.121 КК України.
Згідно ст. 365 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється в межах апеляції.
Судом першої інстанції на засуджених покладено стягнення судових витрат солідарно, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому суд апеляційної інстанції вирок суду в частині стягнення судових витрат змінює з солідарного на дольовий, відповідно до вимог ст.365 КПК України.
Що стосується розміру цивільного позову, заявленого потерпілим, до засуджених, то останні в своїх апеляційних скаргах не оскаржували.
При таких обставинах, підстав для зміни чи скасування вироку не має, а тому апеляції засуджених та потерпілого слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст.362, 366 КК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 24 грудня 2010 року відносно засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляції засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_8 – залишити без задоволення.
В порядку ст.365 КПК України даний вирок суду в частині стягнення судових витрат змінити з солідарного на дольовий порядок.
Головуючий :
Судді :