Судове рішення #16908334

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ


Справа № 11-306/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 187 ч.1 КК УкраїниПрокулевич В.С.


Доповідач в апеляційній інстанції

  Тапал Г.К.   




 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

          "26" квітня 2011 р.  Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

            головуючого                  Тапала Г.К.

            суддів                             Гончарука І.М., Неділька М.І.

            за участю прокурора    Лєнкової Н.Д.

розглянула  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області  від 16 лютого 2011 року, яким

                                                                      ОСОБА_3,

                                                                      ІНФОРМАЦІЯ_1,

                                                                      раніше судимий,

          засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі.

          Вирішені питання про речові докази та судові витрати по справі.

          ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 3 листопада 2010 року приблизно в 14 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в магазині «Адам та Єва» в м. Умані по АДРЕСА_1, умисно, з корисливих спонукань, вчинив напад на продавця магазину ОСОБА_4, з погрозою застосування до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров’я, а саме: з погрозою застосування зброї – пневматичного газобалонного пістолета, вимагав передачі йому флакону з препаратом «Жіночі краплі», вартістю 145 грн., а також  інших цінностей, що належали ОСОБА_5 Після того, як ОСОБА_4 відмовилась, ОСОБА_3 вчинив постріл з вказаного пістолета в підлогу, супроводжуючи свої дії погрозою вбивства ОСОБА_4 Остання вибігла з магазину, після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник.

          В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить пом’якшити призначене покарання до двох років позбавлення  волі, застосувавши ст. 69 КК України. Він посилається на те, що у нього на утриманні двоє малолітніх дітей та що маючи можливість заволодіти матеріальними цінностями після того, як продавець залишила магазин, він добровільно відмовився від закінчення злочину.

          Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора  про залишення вироку без змін, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

          Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку. Ці висновки  колегія суддів вважає обґрунтованими.

          Вони підтверджуються визнавальними показами засудженого ОСОБА_3, показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, іншими доказами, на які суд послався у вироку.

          Висновки суду ніким, в тому числі і засудженим, не оспорюються. Дії ОСОБА_3 за ст. 187 ч.1 КК України кваліфіковані правильно.

          При призначенні ОСОБА_3 покарання  суд першої інстанції урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. Обставинами, які пом’якшують покарання, суд визнав з’явлення  ОСОБА_3 із зізнанням, визнання вини. Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

          Засудженому було призначене мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 187 КК України.

          Доводи ОСОБА_3, що він добровільно відмовився від закінчення злочину, являються безпідставними, оскільки  продавець ОСОБА_4 на той час втекла з магазину, могла викликати допомогу і засуджений вимушено залишив місце вчинення злочину. Крім того, злочин розбій вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, незалежно  від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.

          ОСОБА_3 раніше судимий.

          Підстав для застосування до нього  положень ст. 69 КК України і призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом,  колегія суддів не вбачає.

          Отже, призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним і достатнім до виправлення засудженого та попередження  нових злочинів.

          На підставі  викладеного, керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів,

                                                                 у х в а л и л а :

          Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого  2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

   

Головуючий

Судді

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація