РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді: – М’ясоєдової Т.М.,
суддів: – Сінані О.М.,
– Даніла Н.М.,
при секретарі: – Горкун М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електричні мережі про визнання дій, акту та протоколу неправомірними, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електричні мережі до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Крименерго» на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
16.02.2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Крименерго» правонаступником якого на цей час є ПАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електричні мережі про визнання дій, акту та протоколу неправомірними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ОСОБА_6 При укладенні цього договору колишній власник про наявність будь-яких боргів за користування комунальними послугами його не повідомив, як і про несправність в енергопостачанні. При переоформленні особового рахунку позивачу стало відомо, що 13.05.2010 року працівниками ВАТ «Крименерго» складений акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем №188648, в якому встановлено, що порушення полягає в безобліковому споживанні електричної енергії. Абонентом зазначена ОСОБА_7, про яку позивачу нічого не відомо. На підставі вказаного акту згідно протоколу засідання комісії СМЕМ РЕМ позивачу нарахована сума збитків у розмірі 2404,69 грн. Позивач вважає, що вищевказаний акт складений з порушенням п. 48 і 53 Правил користування електричною енергією для населення і є незаконним, як і протокол про нарахування збитків. На даний час квартиру позивача взагалі відключено від енергопостачання, яке позивач також вважає незаконним і проведеним з порушенням п. 34, 35 наведених вище Правил.
Не погодившись з вказаним позов ВАТ «Крименерго» звернулося з зустрічним позовом до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, нарахованих на підставі акту №188648 від 13.05.2010 року в сумі 2404,69 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до п. 6.7 ПКЕЕ у разі припинення користування електричною енергією споживач не пізніше 7 днів зобов’язаний повідомити про це енергопостачальника, провести розрахунки за спожиту електроенергію та направити заяву про розірвання договору. Новий власник квартири зобов’язаний звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Однак продавці квартири не провели остаточні розрахунку і не звернулися з заявою про розірвання договору. При цьому з 30.03.2009 року квартира позивача відключена він енергопостачання за заборгованість і дозволу на підключення не надавалось. ОСОБА_5 не звернувся до відповідача з заявою про укладення договору і переоформлення особового рахунку, тому енергопостачальник має право на відшкодування збитків.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені частково. Визнано акт ВАТ «Крименерго» №188648 від 13.05.2010 року про виявлення порушення правил користування електричною енергією, а також протокол комісії ВАТ «Крименерго» №К/487 від 31.05.2010 року про нарахування суми збитків в розмірі 2404.69 грн. неправомірними. В решті позову ОСОБА_5 відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу ВАТ «Крименерго» Сімферопольські міські електричні мережі відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішення суду ПАТ «Крименерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_5 з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 та задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що підстав для визнання оскаржуваного акту недійсним не було, висновки суду засновані на поясненнях ОСОБА_5, які нічим не підтверджені.
Заслухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що при розгляді справи було встановлено неправомірність дій працівників ВАТ «Крименерго» під час складання акту про порушення ПКЕЕ, тому він є неправомірним як і протокол комісії ВАТ «Крименерго» про нарахування збитків складений на підставі цього акту.
Між тим з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 цього Кодексу).
Статтями 11, 15 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Як встановлено судом ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2010 року придбав у ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 7).
13 травня 2010 року працівниками ВАТ «Крименерго» складений акт №188648 про порушення Правил користування електричною енергією побутовим споживачем ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1. В акті зазначено, що причиною для його складання стало безоблікове споживання електричної енергії (а.с. 5).
Згідно протоколу комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №К/487 від 31.05.2010 року нараховані збитки в сумі 2404, 69 грн. (а.с. 5 зворот).
Оскільки оспорюваний позивачем акт №188648 про порушення ПКЕЕ складений відносно ОСОБА_7, яка до участі у справі притягнута не була, колегія суддів вважає, що оскаржуваним актом не порушуються права, свободи та інтереси ОСОБА_5, які потребують судового захисту, тому рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_5 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України слід скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 повністю.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ВАТ «Крименерго», виходячи з наступного.
Відповідно до пунктів 6, 7 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.06.1999 року у разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору. Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об’єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку. Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об’єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об’єкт споживача до електропостачання.
Як слідує із зустрічної позовної заяви ВАТ «Крименерго» попередній власник квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6 не подавав заяву про розірвання договору з енергопостачальником у зв’язку з продажею квартири, а ОСОБА_5 звернувся до ВАТ «Крименерго» з заявою про укладення договору тільки у грудні 2010 року.
Крім того, із змісту зустрічної позовної заяви слідує, що квартира позивача на момент продажу у лютому 2010 року вже була відключена від енергопостачання за заборгованість, однак надати наряд про відключення неможливо у зв’язку з його знищенням за закінченням терміну зберігання.
Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання електричної енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.
Пунктом 35 Правил користування електричною енергією для населення встановлено, що енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості; неоплати за встановлення нового приладу обліку відповідно до пункту 17 або інших платежів згідно з цими Правилами; невиконання припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача.
Частиною 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, в акті про порушення ПКЕЕ не зазначено на підставі якого порушення Правил проведено відключення спірної квартири від енергопостачання, відповідачем в порушення наведених вимог закону, інших доказів які б вказували на ці причини не надано.
Оскільки ОСОБА_5 на час складання оспорюваного акту договір з енергопостачальником не уклав, а складений акт і протокол про нарахування збитків стосується іншої особи, яка не залучена до участі у справі, колегія суддів вважає, що за таких обставин зустрічні позовні вимоги ВАТ «Крименерго» про стягнення з ОСОБА_5 збитків необґрунтовані і правильно районним судом залишені без задоволення.
Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону в зв’язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.
Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції в цій частині відповідачем суду апеляційної інстанції не надано, тому правових підстав для скасування судового рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 1 статті 309, пунктом 2 частини 1 статті 307, статтями 313, 316, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Крименерго» задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2011 року скасувати частково і ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні позову повністю.
В решті рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 6 квітня 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ.
Судді: