У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2011 року м. Сімферополь
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді: Дралла І.Г.,
суддів: Пономаренко А.В., Підлісної І.А.,
при секретарі: Ломовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 квітня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25 лютого 2011 року позовна заява залишена без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст.. 119-121 ЦПК України, а саме, у позовній заяві не вказані засоби зв’язку та повна адреса відповідача, не сплачені судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, не зрозуміло зазначено, які правовідносини склалися між сторонами, позивачка вказує, що спірне житло належить їй на праві власності, а посилається на норму закону, яка регулює користування жилими приміщеннями у будинках державного та соціального житлового фонду.
Копія ухвали була отримана ОСОБА_1 5 квітня 2011 року.
Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 квітня 2011 року позовна заява визнана неподаною та повернута позивачу з підстав статті 121 ЦПК України, оскільки заявниця не усунула всі недоліки позовної заяви, які викладені в ухвалі суду від 25.02.2011 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та просить постановити ухвалу про прийняття позову до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Визнаючи позову заяву неподаною та повертаючи її заявнику, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги викладені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху позивачем не були виконані.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 25 лютого 2011 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху. ОСОБА_1 надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Вказана ухвала надіслана на адресу позивача та отримана нею 5 квітня 2011 року (а.с.4).
На виконання ухвали суду від 25.02 2011 року ОСОБА_1 надіслала позовну заяву (а.с. 15) з якої вбачається, що вимоги викладені в ухвалі суду від 25.02. 2011 року ОСОБА_1 виконані, а саме, вказана повна адреса відповідача та позивача, їх засоби зв’язку, вказана норма права на якій ґрунтуються позовні вимоги.
Разом з тим до позовної заяви не додана квитанція про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, але в позовній заяві ОСОБА_1, яка мешкає у Дніпропетровської області, просила повідомити її про банківські реквізити на які сплачуються судові витрати та їх розмір. В ухвалі суду від 25.02.2011 року суд, всупереч роз’яснення, які містяться в Постанові №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», не повідомив заявника про банківські реквізити і розмір судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, що належить сплатити ОСОБА_1.
В уточненій позовній заяві, яка надіслана на виконання ухвали суду від 25.02.2011 року ОСОБА_1 знову просила повідомити її про реквізити для оплати судових витрат, але суд ігноруючи її клопотання повернув позовну заяву за правилами статті 121 ч.2 ЦПК України.
За таких обставин, оскільки заявник має право знати на які банківські реквізити він повинен сплатити судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи та в якому розмірі, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції від 14 квітня 2011 року не відповідає вимогам процесуального закону, у зв’язку з чим підлягає скасуванню за правилами статті 312 ч.1 п. 3 ЦПК України, оскільки суд порушив порядок вирішення питання про прийняття позову, з передачею питання про прийняття позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга задовольняється частково, оскільки немає правових підстав для вирішення питання апеляційним судом про прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись ст..312 ч.1 п.3, 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 14 квітня 2011 року скасувати та передати питання про прийняття позовної заяви на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді : Дралло І.Г. Пономаренко А.В. Підлісна І.А..