УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      10 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК у складі:

                                 головуючого судді М’ясоєдової Т.М.,

                                                        суддів Даніла Н.М.,

Сінані О.М.,

                                            при секретарі Горкун М.А.,

розглянувши в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про зобов’язання провести виплату індексації та компенсації пенсії, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 липня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

06 січня 2010 року ОСОБА_5, в порядку адміністративного судочинства, звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про зобов’язання провести виплату індексації та компенсації пенсії з травня 2005 року.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 21 липня 2010 року  у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено.

      В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, оскільки вважає, що прийнята у її відсутність постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги,  перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог. апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з вимогами частини 1 статті 195  Кодексу адміністративного судочинства  України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє  судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

    Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.11 КАС України).

    Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 призначена пенсія за віком, яку їй з травня 2005 року виплачує Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя АР Крим.

    До суду з позовом ОСОБА_5 звернулася 06 січня 2010 року та просила зобов’язати відповідача провести індексацію і компенсацію пенсії з травня 2005 року, обґрунтовуючи вимоги тим, що у порушення положень Законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати», відповідач не виконав вимог цих законів і не нарахував відповідної індексації пенсії та не компенсував втрату її доходів у зв’язку з порушенням строків виплати індексації.

     Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що у визначений позивачем строк відповідачем проводились перерахунки пенсії в сторону збільшення, що підтверджується наданим відповідачем розрахунком і це не заперечується позивачем, тобто розмір індексації пенсії збережений у складі пенсійної виплати.

    При обчисленні та виплаті індексації пенсії позивачу відповідач застосував поняття «базовий місяць», тобто керувався Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 .07.2003 року.

    Клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи у справі сторони у суді першої та апеляційної інстанції не заявляли. За таких обставин, надані позивачем  розрахунки не приймаються до уваги, оскільки чинним законодавством обов’язок нарахування сум покладено саме на відповідача.

    З огляду на вимоги чинних на час вирішення судом спору статей 99, 100, 102 КАС України, часу подачі позову до суду, наявності письмових зауважень відповідача вимогою про часткову відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 у зв’язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду та відсутності клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, слід визнати, що спір за вказаний період часу вирішено без порушення вимог закону.

    Відповідно до п.п.2,3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових витрат у зв’язку з порушенням строків їх виплати, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

    Враховуючи, що протиправності дій відповідача по відмові в індексації пенсії позивача в спірний період часу не встановлено, позовні вимоги про зобов’язання відповідача провести перерахунок компенсації за несвоєчасну сплату сум індексації пенсії є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

    Розгляд справи у відсутність позивача, належним чином повідомленого про дату проведення судового засідання з дотриманням вимог статей 33, 35 КАС України не призвело до неправильного вирішення спору по суті.

      Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування постанови суду.

У відповідності зі статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове  рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті  рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 99, 100, 197, 198, 200, 205, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: