Судове рішення #16907316

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 травня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:


головуючого, судді М’ясоєдової Т.М.,

суддів Сінані О.М.,

Даніла Н.М.,

                                         при секретарі Горкун М.А.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 18 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум» в особі Севастопольської філії до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,  

ВСТАНОВИЛА:

АКБ «Форум» в особі Севастопольської філії звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Рішенням Алуштинського міського суду АР  Крим від 18 жовтня 2010 року позовні вимоги Банку задоволені. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Банку заборгованість у розмірі 95579,60 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, зазначає, що гроші за кредитним договором шляхом шахрайства отримала інша особа, щодо якої порушена кримінальна справа, суд розглянув справу за її відсутності, вона не була повідомлена про розгляд справи.  

Заслухавши пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 1054 ч. 1 ЦК України, за кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов  договору.  

З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. У відповідності з частиною 1 статті 1050 цього кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.    

У відповідності з частиною 1 статті 530 цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 наведеного кодексу встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції встановлено, що між Банком та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №0338/08/21-КЕе від 11.07.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит в сумі 7500 доларів США., строком до 08.07.2010 року під 25% річних.

Відповідач ОСОБА_5, всупереч вимогам статей 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України, належним чином не виконувала свої зобов’язання за договором кредиту, внаслідок чого станом на 22.03.2010 року утворилася заборгованість в сумі 95579,60 грн. (а.с. 5 ).

Таким чином, доводи позивача про неналежне виконання позичальником умов кредитного договору та наявність заборгованості по оплаті кредиту та процентів, штрафних санкцій обґрунтовані, оскільки підтверджуються письмовими доказами, зокрема наведеним розрахунком.

У зв’язку з невиконанням ОСОБА_5 боргових зобов’язань, міський суд 18.10.2010 року ухвалив рішення про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 95579,60 грн.

Волевиявлення ОСОБА_5 під час підписання кредитного договору, отримання кредиту та підписання зазначеного договору було вільним і відповідало її внутрішній волі, що підтверджується її підписом під кредитним договором.  

Доводи апеляційної скарги про те, що гроші за кредитним договором отримала інша особа шляхом шахрайства не беруться колегією суддів до уваги, оскільки місцевий суд розглянув справу в межах заявлених позивачем вимог відповідно до положень ст. 11 ЦПК України, а даних про оспорювання відповідачем кредитного договору у матеріалах справи не має.

Будь-яких доказів про те, що суд неповно з’ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.    

За правилами ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, об’єктивно та всебічно з дотриманням принципу змагальності сторін та вимог процесуального права дослідив обставини справи і дав належну оцінку наданим сторонами доказам на обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону в зв’язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і  залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315, статтею 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

   

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді:

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація