У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів палати Верховного Суду України
з кримінальних справ у складі:
|
Головуючого |
Шелеста М.А. |
|
суддів |
Кияшка А.Я., Заголдного В.В. |
|
за участю прокурора |
Микитенка О.П. |
|
та захисників |
ОСОБА_7 М.О., Ромаданової Г.Г., ОСОБА_9 О.А. |
|
засуджених |
ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2- |
розглянула в судовому засіданні 28 вересня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи та касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
тимчасово не працював,
судимості не мав
за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.
На підставі п. б ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року ОСОБА_4 від відбування покарання звільнено.
ОСОБА_4 за ст. 15 та п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України і за ч.1 ст. 263 КК України за епізодом придбання, зберігання, носіння та передачі пістолета СМІТ-ВЕССОН та двох патронів до нього, виправданий.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
голова Пантаївської селищної ради, судимий
в 1999 році за ч.3 ст. 143, ч.1 ст. 194 КК України
1960 року на 3 роки позбавлення волі,
звільнений від покарання згідно
п. “б” ст. 1 Закону України
“Про амністію” від 24.07.1998 року,
за ч.1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі.
За ст. 15 та п.п.6, 11, 12 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
судимий в 2002 році за
ч.3 ст. 185 , ч.3 ст. 357 КК України
до 5 років позбавлення волі з
застосуванням ст. 75 КК України
за ч.1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
за ст. 15 та п.п.6, 11, 12 ч.2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_2 за сукупністю вироків остаточно призначено 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
2800 дол. США, які знаходились на зберіганні на депозитивному рахунку прокуратури Кіровоградської області, повернуті ОСОБА_4
Постанова прокурора від 13.10.2003 року про усунення ОСОБА_4 від займаної посади - скасована.
ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за вчинення таких злочинів.
ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу незаконно придбавали, носили, зберігали і передавали вогнепальну зброю та боєприпаси до неї.
Так, ОСОБА_1 у невстановленої слідством особи придбав пістолет “Браунінг” та патрони до нього і передав у невстановлений час ОСОБА_4, який став зберігати їх у своєму гаражі.
ОСОБА_1 також у невстановлений час незаконно придбав 24 патрони до пістолета ТТ, один патрон до гвинтівки СВД, реактивну протитанкову гранату “Алгень”, 5 електродетонаторів та 3 тротилових шашки, які зберігав у гаражі своєї матері в м. Олександрії.
Крім цього, ОСОБА_1 придбав у невстановленої особи пістолет “Сміт-Вессон” та 2 патрони до нього, які зберігав за місцем свого проживання, а у вересні 2003 року передав їх ОСОБА_2 для скоєння вбивства, а в кінці вересня 2003 року останній передав ОСОБА_6, для скоєння вбивства.
У кінці вересня 2003 року ОСОБА_4, що працював ІНФОРМАЦІЯ_4 розповів ОСОБА_1, що працював ІНФОРМАЦІЯ_5, про погані відносини, які склалися між ним та головою профсоюзного комітету - ОСОБА_5.
Після цього ОСОБА_4 приклав долоню руки до свого горла і сказав, що той його дістав. ОСОБА_1 неправильно зрозумівши цей жест, вирішив заробити гроші під час вирішення цього конфлікту.
Для цього він вирішив вбити ОСОБА_5, а потім після його вбивства, поставити ОСОБА_4 перед фактом, щоб той розрахувався з ним за скоєний злочин.
Виконуючи задумане, ОСОБА_1 звернувся до свого заступника по господарській роботі - ОСОБА_2, з просьбою вбити ОСОБА_5, після чого звернутися до ОСОБА_4 за оплатою.
ОСОБА_2 погодився виконати просьбу ОСОБА_1 і, за допомогою в організації цього вбивства, звернувся до свого знайомого ОСОБА_6, якому запропонував безпосередньо вчинити вбивство ОСОБА_5, та повідомив тому, що діє за дорученням ОСОБА_4 і сума замовлення складає 1500 дол. США.
Сумніваючись про можливість одержання доларів і не бажаючи безкоштовно вбивати людину, ОСОБА_6 звернувся в органи міліції і заявив про те, що готовиться вбивство ОСОБА_4.
Діючи за дорученням органів міліції ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_2 найти іншого виконавця вбивства і авансом виплатити йому частину грошей, щоб той виконав замовлення.
26 вересня 2003 року ОСОБА_6 розповів ОСОБА_2 про те, що знайшов виконавця вбивства, який був оперативним працівником міліції, і ОСОБА_2 передав ОСОБА_6 для дачі виконавцю вбивства 300 дол. США у якості передплати за вчинення вбивства, а також пістолет “СМІТ-ВЕССОН” і два патрони до нього.
У цей же вечір органами міліції була проведена інсценіровка вбивства ОСОБА_5, а 27 вересня 2003 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_2 документи потерпілого, після чого той пообіцяв у найближчий час провести остаточний розрахунок за вчинені дії, але не зміг цього зробити, оскільки був затриманий працівниками міліції.
У касаційному поданні прокурор посилається на те, що суд необґрунтовано виправдав ОСОБА_4 за ст. 15 та п.п.6, 11,12 ч.2 ст. 115 КК України та призначив йому за ч.1 ст. 263 КК України м'яке покарання, а тому просить вирок стосовно ОСОБА_4 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд;
- засуджений ОСОБА_1 вважає, що суд у вироку обґрунтував його винність доказами, частина з яких не була досліджена у судовому засіданні, що внаслідок застосування до нього недозволених методів ведення слідства він на початку слідства обмовив ОСОБА_4; що по вилученій зброї не була проведена дактилоскопічна експертиза, що боєприпаси, які вилучено з гаража були підкинуті туди працівниками міліції; що доказів про його участь у замасі на вбивство ОСОБА_5 та у зберіганні зброї, у судовому засіданні не добуто, а тому просить вирок щодо нього скасувати;
- засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що він взнавши про погані стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 самостійно вирішив заробити гроші на цьому, налякати ОСОБА_5, а потім, поставивши ОСОБА_4 перед фактом, вимагати у нього гроші; що з ОСОБА_6 вирішили через Олександрійський УБОП інсценувати вбивство ОСОБА_5; що на початку слідства він обмовив ОСОБА_4 та ОСОБА_1, оскільки начальник цього управління погрожував йому фізичною розправою; що показання свідка ОСОБА_6 є непослідовними, а тому суд не повинен був брати їх до уваги; що пістолет і документи при його затриманні знаходилися у ОСОБА_6 та 300 дол. США найомному вбивці він не передав; що фонограму записаних розмов між ним та ОСОБА_6 суд дослідив поверхово і не взяв до уваги зміст розмов у повному обсязі, у зв'язку з чим просить вирок щодо нього скасувати, а справу повернути на додаткове розслідування;
- на аналогічні доводи посилається і захисник ОСОБА_3, яка просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії зі ст. 15 та п.п. 6, 11, 12 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 383 КК України і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який частково підтримав касаційне подання та касаційні скарги і просив суд вирок щодо засуджених скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд; пояснення засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_7 про залишення вироку щодо ОСОБА_4 без зміни, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, захисників ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які підтримали свої касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційних скарг та подання, колегія судів вважає, що касаційні скарги та подання підлягають частковому задоволенню, а вирок щодо всіх засуджених за виключенням виправдування ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд з таких підстав.
Відповідно до п. 2 та 3 ст. 367 КПК України, підставами для скасування або зміни вироку суду є невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, а також істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Так суд у вироку, прийшовши до висновку, що ініціатором в організації скоєння вбивства ОСОБА_5 був ОСОБА_1 та, що він, знаючи про погані стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, вирішив замовити вбивство останнього, а потім поставити ОСОБА_4 перед фактом, щоб той розрахувався з ним за вчинені дії.
Разом з тим, такий висновок суду є передчасним, оскільки він не підтверджується зібраними по справі доказами.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не визнавали себе винними в організації вбивства ОСОБА_5, а засуджений ОСОБА_2 стверджував, що він самостійно вирішив організувати імітацію вбивства ОСОБА_5.
Посилання суду на фрагменти фонограми відеокасети № 305 записаної розмови між працівником міліції ОСОБА_10 та ОСОБА_1 не є переконливими, оскільки із показань ОСОБА_1 вбачається, що саме ОСОБА_4 настоював на тому, щоб ОСОБА_1 остаточно розібрався з ОСОБА_5.
Крім цього органами досудового слідства ОСОБА_1 не обвинувачувався в тому, що він був замовником вбивства ОСОБА_5, але суд у порушення вимог закону визнав його замовником цього вбивства, чим вийшов за межі пред'явленого йому обвинувачення.
Суд також обґрунтовуючи у вироку винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 15 та п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України послався на фрагменти фонограми відеокасети записаних розмов між працівниками міліції та ОСОБА_1, а також ОСОБА_4, зміст яких був викладений повністю, з відтворенням численних нецензурних слів.
Колегія суддів вважає, що таке посилання суду у вироку на фрагменти фонограми записаних розмов з засудженими, де зустрічаються нецензурні слова, є недопустимим, оскільки суд повинен був проаналізувати ці розмови, а висновки цього аналізу викласти у вироку.
Разом з тим не підлягає скасуванню вирок стосовно ОСОБА_4 в частині виправдування його за ч. 1 ст. 263 КК України (за епізодом незаконного поводження з пістолетом “Сміт-ВЕССОН” і патронів до нього) оскільки вирок у цій часині не оскаржений і касаційне подання не принесено.
З урахуванням наведеного, вирок суду (за виключенням виправдовування ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України) стосовно засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а справа поверненню в апеляційний суд на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені недоліки, всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини справи і, з урахуванням зібраних доказів, прийняти відповідне рішення.
Підлягають також перевірці під час нового судового розгляду і доводи, викладені у касаційному поданні та касаційних скаргах.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційне подання прокурора та касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 задовольнити частково, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 25 травня 2006 року стосовно ОСОБА_4 (за виключенням його виправдування за ч. 1 ст. 263 КК України), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути до того ж апеляційного суду на новий судовий розгляд в іншому складі.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити утримання під вартою.
Судді:
Шелест М.А. Кияшко А.Я. Заголдний В.В.