УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Летягіної О.В.
Суддів Іващенко В.В.
при секретарі Хмарук Н.С.
Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кримського республіканського підприємства «Житлово – комунальне підприємство «Побутфон», третя особа: Залізничний РВ Сімферопольського ГУ МВС України в АРК про визнання відмови в реєстрації недійсною, зобов’язання провести реєстрацію за зустрічним позовом Кримського республіканського підприємства «Житлово – комунальне підприємство «Побутфон» до ОСОБА_5 про виселення без надання іншого жилого приміщення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 листопада 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсною відмову в реєстрації в гуртожитку за адресою: кімната АДРЕСА_1 та зобов’язання провести реєстрацію позивачки за цією адресою.
Вимоги мотивовані тим, що вищевказана кімната у 2000 році була надана їй для проживання, згідно з ордером. Зазначає, що у зв’язку з сімейними обставинами, ОСОБА_5 вимушена була змінити своє місце реєстрації, проте залишалася фактично проживати у цій кімнаті у гуртожитку, що підтверджується здійсненням нею сплати витрат за комунальні послуги. У грудня 2009 року відповідачем була направлена позивачу приписи, в яких ставилося питання щодо її проживання у гуртожитку, у зв’язку з чим ОСОБА_5 звернулася до відповідача з заявою про свою реєстрацію за фактичним місцем проживання в гуртожитку, однак, відповідач відмовився вирішити це питання у добровільному порядку. Позивачка вважає, що такі дії директора КРП ЖКП «Побут фон» суперечать ст. 310 ЦК України, у зв’язку з чим, ОСОБА_5 просила задовольнити її позовні вимоги.
КРП ЖКП «Побутфон» звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про її виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, мотивуючи свої вимоги тим, що виданий у 2000 році ОСОБА_5 ордер на право проживання у гуртожитку є недійсним. Вказує, що у 2002 році, позивачка знялася з реєстрації за вказаною адресою та з’їхала з гуртожитку до іншого місця проживання, у зв’язку з чим, ОСОБА_5 втратила право користування кімнатою у гуртожитку. Однак, користуючись тим, що її кімната в гуртожитку залишилася вільною, ОСОБА_5 знову її зайняла. Вважають, що ОСОБА_5 проживає у гуртожитку без відповідних правових підстав, самовільно зайнявши спірне житлове приміщення. Просять суд, виселити ОСОБА_5 з зазначеною кімнати у гуртожитку.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Зустрічний позов КРП ЖКП «Побут фон» до ОСОБА_5 – задоволено. Виселена ОСОБА_5 із самочинно зайнятого жилого приміщення – кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь КРП ЖКП «Побутфон» судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційне – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянти просять суд скасувати рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права. Зазначають, що при ухваленні рішення, судом не прийнято до уваги те, що з 12.10.2000 року ОСОБА_5 проживає в кімнаті АДРЕСА_1 по теперішній час та сплачує щомісячно усі комунальні платежі, що підтверджується копіями сплачених рахунків. Судом, також не з’ясовано, що позивачка є матір’ю – одиночкою і на її утриманні знаходиться неповнолітня дитина, іншого житла у них не має.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов КРП ЖКП «Побутфон» та відмовляючи в позові ОСОБА_5, суд виходив з того, що ОСОБА_5 виїхала на інше постійне місце проживання зі своєю родиною, знявшись при цьому з реєстрації у гуртожитку.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів з наступних підстав.
Судом було встановлено, що в 2000 році ОСОБА_5 відповідно до ордеру № 25 від 12.10.2000 року надана для проживання кімната АДРЕСА_1, розміром 12 кв.м.\а.с.7\.
ОСОБА_5 була зареєстрована за цією адресою в якості наймача , та на неї відкритий особовий рахунок \а.с.55\.
29.01.2002 року ОСОБА_5 знята з реєстрації у гуртожитку та зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1. Даний факт підтверджується даними паспорту ОСОБА_5 \а.с.5\. та поясненнями самої позивачки за основним позовом.
Особовий рахунок на ОСОБА_5 на кімнату №НОМЕР_1 у гуртожитку закритий у зв’язку з відсутністю з 2002 року наймача.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Ніколаєвської селищної ради Сімферопольского району АРК від 15.12.2009 року № 2436 \а.с.9\ ОСОБА_5 проживає разом с сином ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2
Статтею 107 ЖК передбачається , що у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, УХВАЛИЛА :
Апеляційні скаргі ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 8 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: