УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    5 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Летягіної О.В.

Суддів Іващенко В.В.

при секретарі Хмарук Н.С.

Бугайовій В.Є.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 2 лютого 2011 року,                                                    

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача  про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що 15.11.2007 року біля 14 годин 40 хвилин, він з малолітньою дитиною на зупинці, біля 7-ої міської лікарні м. Сімферополя АР Крим, сів до маршрутного таксі, який рухався за маршрутом № 54 у напрямку центра м. Сімферополя АР Крим. В путі водій зазначеного автомобіля виразив свою не задовільність тим, що позивач не присів на його вимогу у вказаному автомобілі. Позивач заперечував водію, оскільки він сплатив за проїзд та нікому не завдає перешкод. Водій прийняв ще 10-11 стоячих пасажирів до салону та попросив їх звернутися до позивача з проханням покинути салон автомобілю. При цьому він висловлювався на його адресу сварливими словами, ображаючими його честь, гідність у присутності його малолітньої дитини. У наслідку вказаних дій, пасажири маршрутного таксі почали висловлюватися до його адреси нецензурною бранню.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 2 лютого 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 1000 грн., а також судові витрати у розмірі 54 грн.50 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

  Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з’ясування всіх обставин , що мають значення по справі. Вказує, що надані позивачем у судове засідання проїзні квітки не може бути доказом того факту, що відповідач знаходився у вказаному маршрутному таксі. Судом також не надано ніякої оцінки копії наказу про зняття догани, не враховано те, що на нього не був по даному факту складений адміністративний протокол.

     Заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Згідно з  вимогами ст. 3 Цивільного процесуального кодексу  України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

     Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що діями відповідача була принижена честь та гідність позивача, тому на його користь у відшкодування моральної шкоди слідує стягнути 1000 грн.

      З такими висновками суду, погоджується колегія суддів.      

      Відповідач не визнав факту  нанесення будь-яких образ позивачу, пояснивши, що ОСОБА_5 не доказав, що він їхав в його маршрутному таксі і що він його ображав, а також пояснив,  що  він ніколи не возить пасажирів стоячи, та не порушує ПДР України.

      Проте, судом було встановлено, що 15.11.2007 року біля 14 годин 40 хвилин, ОСОБА_5 з малолітньою дитиною на зупинці, біля 7-ої міської лікарні м. Сімферополя АР Крим, сів до маршрутного таксі, який рухався за маршрутом № 54 у напрямку центра м. Сімферополя АР Крим. В путі водій зазначеного автомобілю ОСОБА_6 почав висловлювати у бік позивача ображаючі його честь та гідність слова у присутності його малолітньої дитини та інших пасажирів, через те що він не схотів сісти на його вимогу, а залишився стояти біля своєї дитини.

          Вказаний факт підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що 15.11.2007р. він їхав у тому ж маршрутному таксі, що й позивач з дитиною. Позивач стояв, водій маршрутного таксі запропонував йому сісти, на що ОСОБА_5 відмовився, після чого водій почав його ображати та принижати різними словами. У зв’язку з тим, що свідок був обурений поведінкою водія, то залишив свій контактний телефон позивачу.

        Свідок ОСОБА_9, пояснила у суді, що також 15.11.2007р.  їхала у маршрутному таксі з 7-ї міської лікарні, та була свідком того, що позивач не хотів сідати, хоча були вільні місця, після чого між позивачем та відповідачем почалася сварка, у ході якої водій ображав позивача.  

        Судом також встановлено, що згідно даних перевірки МВС України в АР Крим від 31.12.2007р. проведеної за зверненням ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 складався адміністративний протокол за порушення правил перевезення пасажирів за ч.4 ст.121 КУпАП, та він постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 18.07.2007р. був притягнений до адміністративної відповідальності, з накладенням на нього адміністративного штрафу у розмірі 85 грн. А також наказом №12 приватного підприємця, за порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_6 була оголошувалася догана.

    Виходячи з наведеного,  приходить до висновку, що рішення суду про часткове задоволення позову є законним та обґрунтованим і підстав для задоволення апеляційної скарги не убачає.

     На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                                   УХВАЛИЛА :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

              Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 2 лютого 2011 року залишити без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

 Судді: