УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Летягіної О.В.

Суддів  Іващенко В.В.

при секретарі  Хмарук Н.С.

 Бугайовій В.Є.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі – продажу майна за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне  рішення Сімферопольського районного суду АР Крим  від 18 жовтня 2010 року та за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 вересня 2010 року,                                                    

                                                              В С Т А Н О В И Л А:

 ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі – продажу домоволодіння та земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Вимоги обґрунтовані тим, що 27.12.2008 року між ним та відповідачкою був укладений договір купівлі – продажу будинку з господарськими та побутовими спорудами, а також земельної ділянки площею 0,1264 га., що належали йому на праві власності. Вказує, що оскільки відповідачка не виконала всі умови договору купівлі – продажу будинку та земельної ділянки, тобто не здійснила повного розрахунку за зазначене майно, тому посилаючись на ст. 651 ЦК України просить суд розірвати договір купівлі - продажу будинку та земельної ділянки.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 вересня 2010 року  заява про забезпечення позову позивача задоволена. Для забезпечення позовних вимог ОСОБА_5 накладено арешт на домоволодіння та на земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 18 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

  Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, на те, що при розгляді справи суд не дав правової оцінки всім наданим позивачем доказам відсутності по теперішній час факту повного та остаточного розрахунку по договору купівлі – продажу  будинку та земельної ділянки.

Не погодившись з ухвалою суду про накладення арешту, представник ОСОБА_7 – ОСОБА_8 подав  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказують на те, що фактично арешт був звернений на чуже майно, яке не належить відповідачу по справі ОСОБА_6, а належить на даний час ОСОБА_7

         Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

  Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що  належних доказів в обґрунтування своїх вимог щодо несплати  в повному обсязі вартості будинку  відповідачкою, надано позивачем не було.

   З такими висновками суду погоджується колегія суддів.

    Погоджується колегія суддів з висновками суду викладеними в ухвалі Сімферопольського районного суду АР Крим від 20.09.2010 року  про накладання арешту на домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки  на час винесення ухвали ніяких порушень норм  процесуального  та матеріального права  пдоущено судом  не було.

З матеріалів справи слідує, що 27.12.2008 року  між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, який зареєстрований 27.12.2008 року в реєстрі за № 8313 та посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу  АР Крим ОСОБА_9 \а.с.7\.

Згідно з п.3 даного договору продаж майна  вчинено за ціною 208 266 грн., яку покупець зобов’язався повністю сплатити продавцю до 30 грудня 2008 року, що буде підтверджено заявою продавця, справжність підпису на який посвідчено нотаріально.

Відповідно до заяви, зареєстрованої за № 8317, посвідченої 27.12.2008 року, приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу АР Крим ОСОБА_9, ОСОБА_5 претензій майнового характеру до ОСОБА_6, що стосується договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки за вищевказаною адресою, не має, розрахунок між ним як продавцем и ОСОБА_6, як покупцем проведений остаточно \а.с.9\.

У відповідності з довідкою з реєстру прав власності на нерухоме майно № 27531520 від 05.10. 2010 року право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_6 \а.с.33\.

Постановою  Сімферопольського РО ГУ МВС України в АРК від 15.09.2010 року зазначено, що в діях ОСОБА_6 ознак складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України, за матеріалами перевірки  по заяві ОСОБА_5 відносно  шахрайських дій щодо заволодіння його майном,  не вбачається, на підставі чого в порушенні кримінальної справи відмовленоа.с.25\.

Колегія суддів погоджується з доводом суду першої інстанції стосовно  наданої розписки від 30.01.2009 року, оскільки  справжність підпису ОСОБА_6 не посвідчено належним чином, а висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 59 ч.2 ЦПК України передбачається, що обставини  справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, є договір купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки з якого слідує, що єдиним документом, який підтверджує сплату в повному обсязі суми вартості  зазначеного майна  208 266 гривень, є відповідна заява продавця –ОСОБА_5, справжність підпису на який підтверджено нотаріально.

           З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення   постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для  задоволення апеляційної скарги  не має.

         Не знаходить колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_7 на ухвалу суду про накладання арешту на домоволодіння та земельну ділянку, оскільки на момент накладання арешту, ухвала  суду відповідала  закону, будь-які  дані про  наявність інших власників спірного майна в матеріалах справи відсутні.  

              На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308,  312,  314, 317, 319  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                                             УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

            Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8 відхилити.

           Заочне  рішення Сімферопольського районного суду АР Крим  від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвалу Сімферопольського районного суду АР Крим від 20 вересня 2010 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

 Судді: