У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
9 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Летягіної О.В.
суддів: Іващенко В.В.
М’ясоєдової Т.М..
при секретарі: Бугайовій В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Кримського державного медичного університету ім.. С.І.Георгієвського про зобов’язання провести перерахунок вартості освітньої послуги та зобов’язання підписати додаткову угоду, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 –ОСОБА_7 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського про зобов’язання провести перерахунок вартості освітньої послуги за контрактом № 286/08 від 29.08.2008 р. по вартості навчання для студентів - громадян України та зобов’язання підписати додаткову угоду до контракту з цього приводу.
Вимоги мотивовані тим, що згідно контракту для нього, як громадянина Литви, вартість навчання вище, ніж для студентів – громадян України, тоді як він отримав право на постійне проживання в Україні.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 12 квітня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгіївського про зобов’язання провести перерахунок вартості освітньої послуги та зобов’язання підписати додаткову угоду до контракту, - відмовлено.
На вказане рішення представник ОСОБА_5 –ОСОБА_7 принесла апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. З рішенням суду не згодна, вказує, що при вирішенні спору суд не звернув увагу на те, що з моменту вступу до навчального закладу ОСОБА_5 мав право вступу нарівні з громадянами України, на тих самих умовах, з тією самою оплатою яка передбачена саме для громадян України. Зазначають, що питання як компенсація вартості навчання передбачена приписами Податкового кодексу України, в якому йдеться право платника податку на податковий кредит, але з такими вимогами позивач до суду не звертався, та не ставив питання, щодо компенсації витрат по своєму навчанню за рахунок бюджетних коштів. При зверненні до суду з позовом, позивач ставив питання щодо проведення перерахунку вартості освітньої послуги по контракту з коштів, які були вже ним сплачені за попередні роки навчання. Вказують, що суд не дав належної правової оцінки доводам позивача та не прийняв до уваги доводи представника позивача, унаслідок чого безпідставно відмовив у позові.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з його необґрунтованості.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
Судом було встановлено, що 29.08.2008 року між Кримським державним медичним університетом ім. Георгіївського та ОСОБА_5 був укладений контракт № 286\08 згідно умов п.1.1. якого, Університет бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника ОСОБА_5 здійснити його навчання і підготовку відповідно з вимогами кваліфікаційної характеристики за спеціальністю стоматологія з видачею по закінченню навчання диплому встановленого зразку.
П.4.2 контракту передбачається, що загальна вартість освітньої послуги складає еквівалент 19 000 доларів США в національній валюті по офіційному курсу НБУ за 5 років, виплата вказаної суму проводиться наступним чином: за 1-й та 2-й роки навчання по 3500 доларів США, за 3, 4 , 5 курси по 4000 доларів США.
Зі ст.11 Контракту слідує, що укладений він був між Університетом та громадянином Литви ОСОБА_5
Перегляд умов договору з приводу отримання дозволу на постійне проживання в Україні ОСОБА_5 , не передбачено.
Судом було встановлено, що умови зазначені в контракті сторонами виконуються належним чином, Університет надає послуги з навчання позивачу, ОСОБА_5 отримує послуги по навчанню та сплачує їх відповідно встановлених розмірів та строків.
Будь-яких доказів того, що позивач укладав договір не добровільно позивачем не надано та питання щодо недійсності договору ОСОБА_5 не ставилося.
Статтею 14 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також яким надано статус біженця , мають право на освіту нарівні з громадянами України.
Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду, що право позивача на освіту не порушено, він дійсно навчається в університеті.
Погоджується колегія суддів і на посилання суду першої інстанції на положення статей 525,526 ЦК України, згідно з якими зобов’язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору, вимогам цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна умов договору не допускається.
Університет не згоден з вимогами позивача на зміну умов контракту з укладанням додаткової угоди до Контракту в частині встановлення іншої вартості освітньої послуги.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду з законним та обґрунтованим, постановленим відповідно до норм матеріального та процесуального права тому підстав для задоволення апеляційної скарги не знаходить.
Керуючись ст.ст.303, 307,308, 313, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 –ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів
Судді: