УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Чистякової Т.І.
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
При секретарі: Савенко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції про визнання права власності на майно і про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції про визнання за нею права власності на меблеву стінку, що складається з трьох секцій: платяна шафа, сервант, книжкова шафа вартістю 1500грн., та на крісло-ліжко вартістю 500грн, а також про звільнення зазначеного майна з-під арешту.
Позовні вимоги мотивовані тим, то 25.10.2010 року Відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в особі державного виконавця Мюллера В.Ю. було складено акт опису та арешту майна №129853 серії АА, відповідно до якого було арештовано і зазначене вище майно, яке було передано відповідачу ОСОБА_3 у тимчасове користування, оскільки було придбано та належало на праві власності позивачу по справі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечуючи проти їх задоволення.
Відповідач ОСОБА_4, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки вважав, що позивач та відповідач ОСОБА_3, як родичі домовилися з метою уникнення з боку ОСОБА_3 відшкодування боргових зобов'язань визначених рішенням суду.
Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову. У скарзі апелянт посилається на те, що суд ухвалив необґрунтоване і невмотивоване рішення про відмову в позові, не дав оцінку доказам, наданими нею в судове засідання. Вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують, що спірне майно було набуте саме нею.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
_________________________________________________________________________________
Справа №22-ц/0190/3582/11 Головуючий у першій
інстанції, суддя – Томащак А.С.
Доповідач, суддя – Чистякова Т.І.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із необґрунтованості і недоведеності заявлених вимог. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так, частиною першою статті 59 (частина 1 ст.60 в редакції від 08.03.2011 року) Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. ( ч. 3 ст. 60 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що 20.01.2009 року ОСОБА_2 придбала у ФОП ОСОБА_5 стінку «Мана» та крісло «Глорія», що підтверджується накладною. ( а.с.6)
25.10.2010 року відділом державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції в особі державного виконавця Мюллера В.Ю. було описано та арештовано майно ОСОБА_3 в т.ч. меблеву стінку, що складається з трьох секцій: платяна шафа, сервант, книжна шафа вартістю 1500грн. та крісло-ліжко вартістю 500грн., про що було складено акт опису та арешту майна №129853 серії АА. Опис майна було проведено у присутності ОСОБА_3, яка будь – яких зауважень та заяв до акту не внесла та не вказала, що описане спірне майно належить саме ОСОБА_2П.( а.с.45-46)
Зазначене описане майно не є індивідуально визначеним. Факт придбання ОСОБА_2 стінки «Мана» та крісла «Глорія», не свідчить про те, що саме це майно перебувало у квартирі ОСОБА_3 та було описано державним виконавцем.
За таких обставин судом у відповідності зі ст. 59 (частина 1 ст.60 в редакції від 08.03.2011 року) Закону України «Про виконавче провадження» зроблено правильний висновок про відмову в задоволенні позову позивача.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.303, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: Чистякова Т.І. Любобратцева Н.І. Філатова Є.В.