УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2011 року червня місяця 06 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді: Бондарева Р. В.
суддів: Синельщікової О.В.
Яковенко Л.Г.
при секретарі: Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Головного Управління МНС України в Автономній Республіці Крим, Головного Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною постановою у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними з приводу відмови у перерахунку пенсії з 24.06.2004 р. та стягненні моральної шкоди у розмірі 70000 грн. відмовлено.
На вказану постанову ОСОБА_5. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що Головним управлінням МНС України в АР Крим не було надано до ГУ ПФУ в АР Крим необхідних документів для призначення пенсії під час подачі 14.12.2005 року заяви про призначення пенсії.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників Головного Управління МНС України в АР Крим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач до 01.04.2004 р. проходив військову службу, а остання посада позивача перед звільненням – начальник відділу радіаційного та хімічного захисту Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення АР Крим.
Наказом МНС України № 61 від 31.01.2004 р. позивача звільнено в запас, а наказом № 11 від 05.02.2004 р. він був виключений із списків частини та знятий зі всіх видів забезпечення.
Після звільнення Військовим комісаріатом АР Крим 02.04.2004 р. позивачу призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби та деяких інших осіб».
У 2005 р. позивач звернувся до Головного управління МНС України в АР Крим з заявою про надання необхідних документів для переведення на інший вид пенсії.
У зв’язку з відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Згідно з рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 28.10.2008 р. визнано відмову начальника Головного управління МНС України в АР Крим про перерахунок пенсії з 14.12.2005 р. неправомірною, зобов’язано відповідача підготувати і подати до Головного управління ПФ України в АР Крим необхідні для призначення пенсії документи.
За невиконання вказаного рішення Київського районного суду м. Сімферополя постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 09.06.2009 р. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. на начальника Головного управління МНС в АР Крим.
Постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 11.09.2009 р., яка набрала законної сили, постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим від 09.06.2009 р. скасовано. Як зазначено у вказаній постанові, рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 р. не визначений перелік тих документів, які повинно було надати Головне управління МНС в АР Крим на його виконання, а державна виконавча служба не зверталася до суду з заявою про роз’яснення цього рішення та порядку його виконання. Таким чином, адміністративним судом встановлено, що Головним управлінням МНС в АР Крим здійснені всі можливі заходи, направлені на виконання виконавчого листа, тому висновки про невиконання рішення суду спростовуються матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що окружним адміністративним судом АР Крим при розгляді адміністративного позову начальника Головного управління МНС в АР Крим не встановлено порушень закону при виконанні рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 р., а позов ОСОБА_5 зводиться до визнання дій МНС в частині невиконання вказаного рішення неправомірними, колегія суддів вважає, що вказана постанова має преюдиціальне значення при розгляді вказаного позову, а тому немає підстав для його задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що ГУ МНС України в АР Крим повністю виконало рішення Київського ра йонного суду м. Сімферополя від 27.03.2008 р.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Суд першої інстанції по суті правильно вирішив позов, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_5, а відповідно до ч. 2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно з ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу Адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 18 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: