РІШЕННЯ                                                                                                                                                                                                                                   

                                                          іменем України   

     16 березня 2011 року Полонський районний суд Хмельницької області  в складі головуючого судді Боб”яка Б.В., при секретарі Янюк С.В., з участю сторін, представника позивачів адвоката ОСОБА_1, представника відповідачки ОСОБА_2,  

      розглянувши в залі суду в м. Полонне у  відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визначення додаткового  строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом  

                                                              ВСТАНОВИВ:

     01 грудня 2010  року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  звернулися   з позовом до ОСОБА_6 і в позовній заяві вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх батько ОСОБА_7 Їм було відомо, що він працював в сільськогосподарському підприємстві в с. Кустівці Полонського району. Після його смерті вони щорічно приїжджали і доглядали за будинком,  в якому батько мав частку власності. Про те, що батько мав право на земельний та майновий пай не знали, тому не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У вересні 2010 році їм стало відомо, що їх тітка, батькова рідна сестра ОСОБА_6, 09 квітня 2008 року звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, при цьому скрила від нотаріуса факт наявності спадкоємців першої черги, прийняла спадщину після смерті їх батька. Вони вважали, що будучи на похороні батька, доглядаючи його будинок, прийняли спадщину у вигляді частини будинку,  вступили в управління нею та користування. Оскільки про паї їм стало відомо тільки у вересні 2010 року, тому не могли подати заяву до нотаріуса протягом шести місяців після смерті батька. Ці причини -  фактичне прийняття спадщини у виді частини належного батькові житлового будинку, правова необізнаність, приховання відповідачкою від нотаріуса інформації про наявність спадкоємців першої черги -   є поважною причиною пропущення   строку звернення із заявою про прийняття спадщини. Просять продовжити строк для прийняття спадщини, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_6

     Позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину ухвалою суду від 25 лютого 2011 року роз»єднано в друге провадження.  Під час встановлення особи сторін було встановлено, що позивачка ОСОБА_3 фактично має прізвище «ОСОБА_3».   

     В  судовому засіданні позивачі  вимоги підтримують повністю, підтвердили доводи позовної заяви, пояснили, що їх мати також мала право на паї, оскільки працювала в сільськогосподарських підприємствах.  

     Відповідачка ОСОБА_6 не  погоджується  з  позовними вимогами, в суді пояснила, що за життя батька діти з ним не спілкувалися, вони знали  про належну йому частку власності в будинку та  про земельний і майновий пай, бо їм було відомо, що він працював у колгоспі.  Після похорону відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй  заявили, що їм із спадщини нічого не потрібно. Вона очікувала, що можливо позивачі звернуться до нотаріуса, а оскільки вони цього не робили, тому вона звернулася до нотаріуса перед самим закінченням строку звернення за спадщиною, бо яукеби вона не прийняла спадщину після смерті брата,  спадщина після його смерті  перейшла би до держави. Під час звернення до нотаріуса вона повідомляла його про те, що в брата є діти і що вони не мають наміру звертатися за спадщиною.       

     Свідок ОСОБА_8 в суді показала, що ОСОБА_6 допомагала братові ОСОБА_7,  позивачі приїжджали на похорон. Свідок ОСОБА_9 показала, що позивачі ніколи не приїжджали до батька, відколи батьки розірвали шлюб, були тільки на похороні. Свідок ОСОБА_10 показала, що позивачі до батька не приїжджали після того як батьки розірвали шлюб, були на похороні. Свідок ОСОБА_11 показав, що є зятем ОСОБА_6, після похорону був очевидцем розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_3, яка на питання тещі про спадщину відповіла, що їм нічого не потрібно. Свідок ОСОБА_13, державний нотаріус, в суді показав, що ОСОБА_6, яка подала заяву про прийняття спадщини після смерті брата за п’ять днів до закінчення визначеного законом шестимісячного строку подання такої заяви,  йому повідомила, що в померлого брата є діти, але вони не бажають оформляти на себе спадщину.  

     Заслухавши пояснення сторін, покази свідків,  дослідивши інші докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.   Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

     У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7  помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті ОСОБА_7  залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських споруд, земельний та майновий паї. Спадкоємець другої черги, сестра померлого, відповідач ОСОБА_6 звернулася із заявою до нотаріуса до шести  місяців після відкриття спадщини. Позивачі у встановлений законом шестимісячний строк після смерті батька не зверталися  за нотаріальним оформленням спадщини. Позивачам було відомо, що ОСОБА_7 працював в колгоспі, що працівники сільськогосподарських підприємств мають право на земельний та майнові паї, оскільки їх мати, яка теж працювала в колгоспі, одержувала право на паї.    

     Дані обставини підтверджуються, крім пояснень сторін та показів свідків, письмовими доказами - свідоцтво про смерть ОСОБА_7, заява про прийняття спадщини, свідоцтва ОСОБА_6 про народження, укладення та розірвання шлюбів, сертифікат про право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_6, витяги про реєстрацію у спадковому реєстрі, рішення суду про визнання права власності ОСОБА_6 на будинок після смерті ОСОБА_7

     Відповідно до ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної  причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

     З огляду на зазначені правові положення та встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів   є безпідставними, оскільки їм було відомо, що після смерті спадкодавця -  їх батька -   відкрилась спадщина. Причини, з яких вони пропустили строк звернення про прийняття спадщини, не являються поважними, оскільки не пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними  труднощами на вчинення дій по прийняттю спадщини. Тому позов не може бути задоволено.

     Керуючись ст.ст.10,11, 212-215  ЦПК України,   суд

                                                       ВИРІШИВ:

     ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку  для подання заяви про прийняття спадщини за законом  після смерті ОСОБА_7  відмовити.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не буде подано.

     Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання до Полонського районного суду апеляційної скарги протягом десяти  днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти  днів з дня отримання копії цього  рішення.

    Суддя                                                                                                         Б.Боб”як