Справа №2-а-22/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Николайчука В.О.
при секретарі Калін О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ананьева адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного військового комісаріату про стягнення грошових виплат по грошовому забезпеченню військовослужбовців, -
УСТАНОВИВ:
Позивач посилається на те, що він проходив службу на посаді відповідального виконавця Ананьївського районного військового комісаріату Одеської області. Був звільнений зі Збройних Сил України наказом Командувача військами Південного оперативного командування № 65 - ПМ від 23.05.2004 року, виключений зі списків особового складу частини наказом Ананьївського районного військового комісара № 69 від 31.07. 2004 року.
Відповідно до Указу Президента України №386 від 5 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України й Управління державної охорони України за безперервну службу" Міністру оборони України було надане право, починаючи з 1 травня 2003 року, установлювати військовослужбовцям Збройних Сил України, які мають високі результати в службовій діяльності, щомісячні надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення, при вислузі більше 20 років у розмірі до 70 відсотків. При цьому сам порядок і умови виплати зазначених надбавок повинні визначатися Міністром оборони України.
На виконання цього Указу Президента України, Міністр оборони України видав наказ №149 від 26 травня 2003 року яким затверджував Інструкцію про порядок і умови виплати надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 2003 року за №411/7732.
Згідно виписки з наказу Командувача Південного оперативного командування № 65 - ПМ від 23.05.2004 року, у нього була вислуга на той час у розмірі 21 рік, тобто на 01.05.2003 року в нього була вислуга більше 20 років. У зв'язку з чим, мені повинна була виплачуватись надбавка за безперервну службу в розмірі 70 відсотків.
Відповідач, порушив Указ Президента України №389 від 05.05.2003 року та інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України №149 від 26.05.2003 року із червня 2003 року по листопад 2003 року включно, та з лютого 2004 року по липень 2004 року включно, не виплачував йому надбавку до грошового забезпечення в повному розмірі - 70 відсотків, а платив лише: у червні 2003 року по листопад 2003 року включно - 15% , з лютого 2004 року по липень 2004 року - 15%. Усього не доплачене грошове забезпечення на суму 4497, 09 грн.
Згідно з п.4.3. Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, надбавка не виплачується протягом дії накладеного на військовослужбовця наказом відповідного командира дисциплінарного стягнення до його зняття, але не більш ніж протягом шести місяців. Інших умов і підстав невиплати грошового забезпечення в Інструкції не зазначено. Під час проходження військової служби він характеризувався позитивно, стягнень не мав. Згідно виписки з наказу Командуючого військами Південного оперативного командування № 65 - ПМ від 23.05. 2004 року, був звільнений за п.63 підпункт "г" - за скороченням штатів із правом носіння
військової форми, тобто підстав для позбавлення його права на одержання даної надбавки немає. У зв'язку із чим, у нього виникло право на одержання надбавки в розмірі 70 відсотків грошового забезпечення на підставі Указу Президента України №389 від 05.05.2003 року й відповідно до Наказу Міністра оборони України №149 від 25.05.2003 року. Він неодноразово звертався до керівництва Одеського обласного військового комісаріату із проханням виплатити йому грошове забезпечення в повному обсязі, однак, йому в цьому було необгрунтовано відмовлено.
Вимогами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією України й законами України.
Відповідно до вимог ст. 43 Конституції України, Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України і Управління державної охорони України за безперервну службу" наказом Міністра оборони України №149 від 26 травня 2003 року ст. ст. 17, 104, 105, 106 КАС України, в зв'язку з чим просить стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на його користь заборгованість по грошовому забезпеченню за період з червня по листопад 2003 року, і з лютого по липень 2004 року в сумі 4497 грн. 09 коп (чотири тисячі чотириста дев'яносто сім гривень) 09 копійок.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення на позов в яких посилається на те, що Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" мінімальні та максимальні розміри в межах конкретної вислуги років не визначені і крім того, відповідно до зазначеного Указу визначення конкретного щомісячного розміру надбавки залежить від розміру асигнувань, які затверджуються Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік на утримання Збройних Сил України, а тому в зв'язку з відсутністю асигнувань, вважають позовні вимоги безпідставними і просять відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи: довідку про нарахування грошового утримання позивача (а.с. 4), з якої вбачається, що дійсно позивачеві виплачувалась надбавка з травня 2003 року по листопад 2003 року включно - 15%, з лютого 2004 року по липень включно - 15 %, хоча відповідно до Указу Президента України №389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, ..." та інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну війскову службу в Збройних Силах України затвердженої наказом міністра оборони України № 149 від 29 травня 2003 року йому повинна була виплачуватися вказана надбавка в розмірі з травня по листопад 2003 року включно 70%, з лютого по липень 2004 року включно - 70%. Надбавки повинні бути встановлені щорічно, а не помісячно, в різних відсотках, так як фінансування Міністерства Оборони здійснюється на підставі Закону України "Про державний бюджет" на кожен поточний рік.
Суду не надано ніяких відповідних доказів та розрахунків того, що така надбавка фінансувалась аз Державного бюджету України не в повному обсязі, або того, що були підстави для зменшення її розміру. При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позивачу безпідставно, в порушення вимог Указу Президента України №389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, ..." недоплачено суму в розмірі 4 497 гривень 09 копійок і вказана сума повина бути стягнута на користь позивача.
Витрати по справі стягнути з відповідача. Керуючись ст. 98 КЗпП України, Указом Президента України №389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України й Управління державної охорони України за безперервну службу" , ст. ст. 17, 69-77, 79, 86, 104, 111, 159-163 КАС України, , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 4 497 гривень 09 копійок недоплаченого грошового забезпечення.
Стягнути з Одеського обласного військового комісаріату державне мито в прибуток держави в сумі 51 гривні.
постанова суду набирає законної сили по закінченню строків на її апеляційне оскарження.
На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст186 ч.5 КАС України.