Справа №  2-273/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25.06.2011 року                                                                             м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь –Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого –судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Таран О.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 з участю третіх осіб: інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області, Корсунь-Шевченківської міської ради про усунення перешкод  у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і просив зобов*язати відповідачку усунути вказані перешкоди шляхом знесення самовільно збудованого гаража, що розташований впритул до спільної межі.

У суді представники позивача уточнили обгрунтування вимог позивача і просили розглянути спір в порядку ст.103 ЗК України щодо порушення відповідачем правил добросусідства, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок самовільного, з порушенням норм ДБН 360-92**, будівництва  відповідачем гаражу поблизу спільної межі атмосферні опади стікають на земельну ділянку позивача, що створює небезпеку для житлового будинку останнього, а затінення гаражем спірної земельної ділянки унеможливлює її використання для вирощування ягід.

Представник відповідача у суді первісні позовні та змінені позовні вимоги не визнав і показав, що з урахуванням особливостей належної на праві власності позивачці земельної ділянки, з незначними відхиленнями від вимог ДБН 360-92** в частині відстані від суміжної межі з відповідачкою був побудований гараж, дах якого обладнаний системою водовідведення атмосферних опадів, що унеможливлює їх потрапляння на спірну земельну ділянку, а саме розташування гаражу у відповідності до сторін світу /знаходиться з північної сторони по відношенню до будинковолодіння позивача/  за своєю природою не може створювати затінення вказаної ділянки.

Крім того представник відповідача пояснив, що основною причиною пошкодження будинку позивача може бути наявність конструктивних деталей даху будинку позивача, які спрямовують атмосферні опади на кути будинку.

Згідно фотографій,  наданих представниками позивача /а.с.а.с.31, 32/ та представником відповідача /а.с.а.с. 34-41/ вбачається, що гараж відповідача знаходиться у безпосередній близькості від межі із земельною ділянкою позивача, гараж обладнаний системою водовідведення атмосферних опадів, яка не спрямована на земельну ділянку позивача.

Згідно фотографії /а.с.42/, що надана представником відповідача, вбачається, що дах будинку позивача, що направлений до будинковолодіння відповідача, має конструктивні елементи, які спрямовують атмосферні опади на кут вказаного будинку, а інших інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі будинку на територію своєї земельної ділянки позивачем не облаштовано.

Згідно фотографії /а.с.44/, наданої суду представником відповідача, яка не заперечена представниками позивача, станом на 2009 рік частина земельної ділянки ОСОБА_5, що межує з земельною ділянкою відповідачки, повністю заросла чагарником.

Згідно Державного акта ОСОБА_6 на право приватної власності на землю /а.с.54/ та викопіювання, проведеного управлінням Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі /а.с.63/, будинковолодіння останньої знаходиться з північної сторони по відношенню до будинковолодіння позивача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач є користувачем, а відповідачка власником суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1. Останньою з відхиленнями від вимог ДБН 360-92** в частині відстані /менше 1 метра/ від суміжної межі з відповідачкою був побудований гараж, дах якого обладнаний системою водовідведення атмосферних опадів, що унеможливлює їх потрапляння на земельну ділянку відповідача, а саме розташування гаражу у відповідності до сторін світу /знаходиться з північної сторони по відношенню до будинковолодіння позивача/  за своєю природою не може створювати затінення вказаної ділянки, оскільки рух Сонця за часовою стрілкою, виключає в даному випадку створення тіні, яка б падала не ділянку позивача.

Натомість позивачем дах власного будинку облаштований у такий спосіб, що атмосферні опади спрямовані на кут будинку, а інших інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі будинку на територію своєї земельної ділянки ним не облаштовано.

За таких обставин право позивача на земельну ділянку не є порушеним, оскільки приписами ч.1 ст.103 ЗК України визначено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами,  які не  дозволяють власникам, землекористувачам    сусідніх    земельних   ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Із встановлених судом обставин випливає, що у будь-який спосіб відповідач не порушує правил добросусідства, оскільки ним у відповідності до вимог п.3.24 ДБН 360-92** вжиті достатні заходи щодо влаштування  необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігають стіканню атмосферних опадів з покрівлі гаражу на територію земельної ділянки позивача, а твердження останнього про затінення його ділянки будівлею гаража відповідача є неспроможними з точки фізичної природи.

Разом з тим, суд критично, як спробу вирішити спір на свою користь,  оцінює посилання позивача в обгрунтування своїх вимог на приписи інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області щодо самовільного будівництва відповідачем будівлі гаражу та Корсунь-Шевченківської міської ради з цього ж приводу /а.с.а.с.8-11, 51/, оскільки у відповідності до вимог ч.7 ст.376 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України, таке право належить не позивачу, а іншій особі.

За таких обставин, розглянувши справу в межах наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову щодо порушення правил добросусідства.

Керуючись ст.ст.103, 152 ЗК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 відмовити.

Рішення  суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя   С. Л. Свитка