Справа № 1-59/11

Вирок

Іменем України

 "14" липня 2011 р.                                                                                      м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Галатюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Житомира, гр-на України,  розлученого, невійськовозобов’язаного, з середньою освітою, непрацюючого, прож. АДРЕСА_1 (зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз :

- 12.09.2003 року Корольовським райсудом м.Житомира за ст. 185 ч.3, 185 ч.2 КК України до 4 років 6 міс. позбавлення волі, був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю покарання,

за ст. 185 ч.2 КК України,-

встановив :

ОСОБА_1 06 травня 2010 року о 15 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля пивного бару, що розміщений поруч із будинком № 12а, що по вул. Шевченко в м. Житомирі. В цей час до ОСОБА_1 звернувся знайомий йому ОСОБА_2, який попрохав останнього передати спільному знайомому ОСОБА_3, який в цей час перебував в пивному барі, мобільний телефон «iPhon 3G», на що ОСОБА_1 погодився. Передавши ОСОБА_1 мобільний телефон ОСОБА_2 з даного місця пішов. Отримавши від ОСОБА_2 мобільний телефон, який належить ОСОБА_3 у ОСОБА_1 виник раптовий злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме: вищевказаного мобільного телефону. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна ОСОБА_1, в цей же день, час та місці, пересвідчившись в тому, що поблизу немає сторонніх осіб та за його діями ніхто не спостерігає, утримуючи при собі мобільний телефон, який належить ОСОБА_3 та не маючи наміру його повертати останньому з місця скоєння злочину зник.

Таким чином ОСОБА_1 повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3, а саме:

- мобільний телефон марки «iPhon 3G», вартістю 5000 гривень, в якому знаходилась сім-картка оператора зв'язку «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку знаходились гроші в сумі 15 гривень, загальною вартістю 5030 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав повністю та показав, що 06.05.2010 року о 15 год. 30 хв. він перебував біля пивного бару, що в м.Житомирі по вул.. Шевченка, 12-а та розпивав спиртні напої. В цей час до нього підійшов його знайомий ОСОБА_2, три маючи у руках мобільний телефон та попросив його (підсудного) піти разом з ним на Житній ринок м.Житомира, щоб продати телефон. Він, думав, що вказаний мобільний телефон належить ОСОБА_2, погодився на його пропозицію та разом із ОСОБА_2 продали мобільний телефон на ринку. На досудовому слідстві він був допитаний лише один раз, а потім підписував вже надруковані свої показання, які не читав. Його в день затримання допитували працівники міліції в приміщенні ДПМ №15, де здійснювали на нього психологічний тиск та примусили підписати показання, про те, що він вказаний мобільний телефон викрав.  

Вина підсудного повністю підтверджується :  

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який показав, що 06.05.2010 року приблизно о 14 годині він пішов до пивного кіоску, який розташовано поряд з будинком № 12 по вул. Шевченка в м. Житомирі. Зайшовши до даного кіоску він побачив знайомих, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та підсів до їхнього столику. Також з ними сидів гр. ОСОБА_1, якого він знає візуально, місце його проживання йому не відомо. Вони сиділи відпочивали та розпивали пиво. Близько 15 год. 15 хв. до пивного кіоску зайшов чоловік гр. ОСОБА_2, який також приєднався до них та розпивав з ними пиво. ОСОБА_2 він знає також візуально, де він проживає та де працює йому не відомо. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_2 почав питати у всіх присутніх, чи є в когось мобільний телефон, для того щоб йому зателефонувати своїм знайомим, так як у нього на рахунку закінчились гроші.  Тоді він почувши дане прохання, сказав ОСОБА_2, що нехай візьме його телефон марки «iPhon 3G» ІМЕІ: НОМЕР_1, чорного кольору, який він придбав в Лондоні 8 місяців потому за 7200 гривень та зателефонує кому потрібно. На даний час він оцінює даний телефон в 5000 гривень. В телефоні знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_2, вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходилось 15 гривень, на даний час яку він відновив. ОСОБА_2 спочатку розмовляв в приміщенні кіоску, а потім з мого дозволу пішов на вулицю розмовляти, оскільки в кіоску було шумно. ОСОБА_1 на той час також був на вулиці палив. Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишалися сидіти в кіоску. Приблизно через 15 хвилин він вийшов на вулицю, але ні ОСОБА_1 ні ОСОБА_2 не було. Після чого він попросив у одного з присутніх даного кіоску, а саме у гр. на ім'я ОСОБА_6 зателефонувати на що він погодився. З ОСОБА_6 він ніяких відносин не підтримує,   його в той день він бачив вперше, будь якою інформацією про нього не володіє. Зателефонувавши ОСОБА_1 на мобільний телефон № НОМЕР_3 він запитав де його мобільний телефон, але він йому нічого не   відповів та поклав слухавку. Через 10 хвилин він знову ж таки набрав ОСОБА_1 та запитав де його телефон, а він йому у відповідь, що його телефону вже має та поклав слухавку. Спочатку він намагався самостійно знайти ОСОБА_1, з метою того, щоб розібратися в даній ситуації, але його не знайшов. Після чого він звернувся до працівників міліції з письмової  заявою. Даною подією йому завдано матеріальної шкоди на загальну суму 5030 грн. Мобільний телефон йому повернутий не був;

- показаннями свідка ОСОБА_2, який показав, що 06.05.2010 року близько 15 години 15 хвилин він прийшов до пивного кіоску, що розташований по вул. Шевченко неподалік будинку № 12 а в м. Житомирі. Зайшовши в середину кіоску він побачив, що там сидять його знайомі, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ще двоє незнайомих йому людей, жінка та чоловік, яких він бачив тоді вперше, прізвища ім'я по батькові яких йому не відомо, точніше вони представлялись, але він не запам'ятав. Як він потім зрозумів, що вони підсіли до знайомих, з метою вживати спиртні напої разом, до яких він також приєднався та разом з ними пив пиво. Через 15 хвилин йому потрібно було зателефонувати по особистим справам, але у нього на рахунку мобільного телефону грошей не було тому він попросив у всіх присутніх, хто з них зможе дати йому зателефонувати. Один з присутніх, а саме ОСОБА_3 дав йому свій мобільний телефон, марки якого він не знає, телефон був темного кольору скоріш за все чорного кольору. Він спочатку розмовляв в середині приміщення кіоску, але так як було дуже шумно то з дозволу ОСОБА_3 пішов на вулицю розмовляти. Коли він вийшов на вулицю то побачив, що на крильці стоїть ОСОБА_1 палить, який також сидів з ними за одним столиком. Загальний час розмови по мобільному телефону у нього зайняв приблизно 5-7 хвилин. Після закінчення розмови він мобільний телефон ОСОБА_3 дав ОСОБА_1 і попросив, щоб він передав його ОСОБА_3, так як йому потрібно було негайно йти в місто по своїм вправам, а ОСОБА_1 до кіоску ще повертався, тому він і попросив його передати даний телефон. Проте що даний мобільний телефон ОСОБА_1 не повернув, а в подальшому продав на Житньому ринку за 200 гривень він дізнався від працівників міліції;

- протоколом огляду місця події від 20.05.2010 року, згідно якого гр. ОСОБА_1 вказав на місце скоєння злочину, звідки було викрадено мобільний телефон марки «iPhon 3G» (ас 4);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22.06.2010 року за участю підозрюваного ОСОБА_1, згідно якого останній розповів та показав на місці про обставини скоєння ним крадіжки (ас 38-40);

- показаннями підсудного на досудовому слідстві, де він свою вину у вчиненні даного злочину визнавав повністю та показав, що 06.05.2010 року близько до обідньої години, він прийшов до «пивного» кіоску, що розташовано неподалік від будинку №12-а по вул. Шевченка в м. Житомирі, де вживав пиво. Через деякий час, точну годину вказати не може, до столику де він сидів підсіли двоє людей, а саме чоловік на ім'я ОСОБА_5 та жінка ОСОБА_4, яких він знає візуально та в той день він бачив їх вдруге в пивному кіоску. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приєдналися до нього та також з ним розпивали пиво. Близько 14 год. до кіоску зайшов чоловік, якого він знає візуально, і який, як він зрозумів являється знайомим когось з компанії, з якою він відпочивав в «пивному» кіоску, оскільки останній приєднався до них і разом з ними почав вживати пиво. Даний чоловік назвався ОСОБА_3. Близько 15 год. 15 хв. до їхньої компанії приєднався його знайомий ОСОБА_2, який щойно прийшов до «пивного» кіоску. Близько 15 год. 30 хв. він побачив, як його знайомий ОСОБА_2, почав звертатись до присутніх, з проханням надати йому мобільний телефон, оскільки йому терміново потрібно зателефонувати. На його прохання відреагував ОСОБА_3, який наддав йому свій мобільний телефон в корпусі чорного кольору з сенсорною панеллю керування. Після чого він вирішив піти покурити на вулицю. Близько 15 год. 35 хв., коли він курив то побачив, як з кіоску вийшов ОСОБА_2, який говорив по мобільному телефону. Коли ОСОБА_2 зупинився поряд з ним, він побачив, що ОСОБА_2 говорить по мобільному телефону, який надав йому ОСОБА_3.  Поговоривши по мобільному телефону - це було близько 15 год. 40 хв., ОСОБА_2 повідомив його, що йому потрібно терміново йти по особистим справам і він до «пивного» кіоску повертатись не буде та поцікавився в нього, чи він туди піде. Він відповів ОСОБА_2, що зараз піде до кіоску і тоді   останній  попросив  його  повернути  ОСОБА_3  його  мобільний телефон, який ОСОБА_3   надав   ОСОБА_2   подзвонити.   При   цьому   ОСОБА_2   передав   йому мобільний телефон  ОСОБА_3, а сам пішов від нього. Куди саме він пішов він йому не повідомляв. Тримаючи мобільний телефон ОСОБА_3 він побачив, що останній марки «iPhon 3G».   Даний  мобільний телефон  йому  сподобався,  тому  він  вирішив  його ОСОБА_3 не повертати, а викрасти його. Він озирнувся «по сторонах» і побачив, що навколо нікого з його знайомих, в тому числі, осіб з якими він відпочивав в «пивному» кіоску, не має. Після цього він  тримаючи мобільний телефон в руках пішов в напрямку ринку «Житній» в м. Житомирі, з метою продати даний телефон. По дорозі на ринок «Житній»   викрадений ним мобільний телефон він одразу виключив, з нього нікому не телефонував, сім-карту з мобільного телефону викинув по дорозі в смітник, але куди саме вказати не може, так як не запам'ятав. Цього самого дня близько  16 год.  30 хв., перебуваючи на території Житнього ринку,  що  по Майдану Житній ринок 2  в м. Житомирі, він, невідомому раніше чоловіку, а саме одному з продавців на ринку, продав мобільний телефон марки «iPhon 3G», який він викрав та який належав ОСОБА_3. Чим саме торгував даний чоловік, вказати не може, так як не придав цьому значення. З продажу мобільного телефону він отримав гроші в сумі 200 гривень, які в подальшому були ним витрачені на продукти харчування та цигарки (ас 14-15, 79-81);

- матеріалами перевірки прокуратурою м.Житомира заяви підсудного про застосування відносно нього незаконних заходів ведення дізнання та досудового слідства, з яких вбачається, що таких фактів встановлено не було.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує його дії  за ст. 185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності притягувався неодноразово та відбував покарання в місцях позбавлення волі, за місцем проживання характеризується посередньо, на даний час не працює.

Обставини, що пом’якшують покарання підсудному по справі не встановлені.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного по справі є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства не можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 13 березня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5030 грн. 00 коп. цивільного позову.

Речові докази по справі : коробку до мобільного телефону «iPhon 3G» ІМЕІ: НОМЕР_1 – передати потерпілому за належністю.

Звернути стягнення на мобільний телефон засудженого «Самсунг GT-E1080i»  ІМЕІ НОМЕР_4, на який був накладений арешт органами досудового слідства, в рахунок відшкодування цивільного позову.  

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

          Головуючий суддя                                                                                 О. Б. Покатілов