ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2006 р. Справа № 10/1944-А
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Луцику С.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Косовська А.П., довіреність №6617/10/10 від 09.09.2006 р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс" (м.Шепетівка Хмельницької області)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "22" травня 2006 р. у справі
за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції (м.Шепетівка Хмельницької області)
до Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс" (м.Шепетівка Хмельницької області)
про звернення стягнення податкової заборгованості в сумі 323898,01 грн.на активи платника,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2006 року Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція (далі "Шепетівська ОДПІ") заявила позов до Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс" (далі "комунальне підприємство") про стягнення за рахунок активів платника податків 323898,01 грн. податкового боргу станом на 13.04.2006р., в тому числі 315365,89 грн. податку на додану вартість та 8532,12 грн. пені.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 22.05.2006р. позов задоволено. Звернено стягнення 323898,01 грн. податкового боргу на активи Шепетівського комунального підприємства на користь Шепетівської ОДПІ.
В апеляційній скарзі відповідач просить змінити постанову господарського суду Хмельницької області, звільнити Шепетівське комунальне підприємство "Житлосервіс" від сплати штрафних санкцій в сумі 35524,95 грн., а справу розглянути у відсутності представника.
Посилається на те, що в судовому засіданні та письмовому поясненні підприємство визнавало позов частково в сумі 288373 грн. 06 коп., заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій в сумі 35524,95 грн., оскільки відсутня його вина в невиконанні зобов'язань по сплаті податків.
Шепетівська міська рада повинна була відшкодувати комунальному підприємству з місцевого бюджету різницю між затвердженими розмірами тарифів за користування житлом і за утримання житлових будинків та економічно обгрунтованими витратами підприємства на утримання житлового фонду. З вини місцевих органів влади, які не погасили своєї заборгованості, підприємство не мало можливості своєчасно сплачувати податки.
В запереченні на апеляційну скаргу Шепетівська ОДПІ зазначає, що за несплату узгоджених сум податкового зобов'язання протягом встановлених граничних строків платнику податків нараховані штрафні санкції.
Податкові повідомлення-рішення на загальну суму 35524,95грн. КП "Житлосервіс" не оскаржило, тому вони є законними, а штраф підлягає сплаті.
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представників Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс", яке було судовою повісткою під розписку повідомлене про судове засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Право податкової інспекції на стягнення в судовому порядку до бюджетів та державних цільових фондів фінансових (штрафних) санкцій, сум недоїмки, пені передбачено п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
З позовної заяви вбачається, що заявлені вимоги стосуються стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, який відповідно до ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, якщо воно не оскаржено у встановленому порядку.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 та пунктом 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Заявлені позивачем до стягнення суми податкових зобов'язань за період з грудня 2004 року по березень 2006 року, які не сплачені у встановлені законом строки, і є податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 279840,94 грн., пеня в сумі 8299,47 грн. і 232,62 грн. процентів за користування розстрочкою підтверджується податковими деклараціями з ПДВ, картками особового рахунку платника, рішенням Шепетівської ОДПІ від 30.08.2004р. №53 про розстрочення податкових зобов'язань під проценти, договором №55 від 30.08.2005р. про розстрочення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 13728 грн. з умовою сплати процентів одночасно із сплатою чергової частини розстроченої суми, розрахунком суми заборгованості.
Відповідач погодився з рішенням суду в цій частині і не оскаржив його.
Частиною 1 статті 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Під час апеляційного провадження судом не встановлено порушень, які могли б призвести до неправильного вирішення справи в зазначеній частині.
Стосовно доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, про неправильне нарахування штрафних санкцій, то суд першої інстанції обгрунтовано виходив з наступного.
Податкові зобов'язання із штрафних санкцій, сплата (стягнення) яких згідно з п.17.3 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прирівнюється до сплати (стягнення) податку, в розмірі 35524,95 грн. визначені комунальному підприємству у зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість податковими повідомленнями-рішеннями Шепетівської ОДПІ:
- від 04.05.2005р. №0021741500/0 на суму 1617,50 грн.;
- від 04.05.2005р. №0021751500/0 на суму 4682,79 грн.;
- від 08.06.2005р. №0020141500/0 на суму 10612,07 грн.;
- від 23.01.2006р. на суму 18612,59 грн. (а.с. 67-75).
Ці податкові повідомлення-рішення отримані головним бухгалтером Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс" і вподальшому не оскаржені.
Вказані в них суми коштів не були сплачені протягом 10 днів, тому вважаються податковим боргом.
Згідно з п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків, до яких належать кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Наведені в апеляційній скарзі аргументи не впливають на вирішення питання щодо стягнення штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень, які є чинними.
Зважаючи на наведене, суд першої інстанції правильно стягнув з підприємства суму податкового боргу в розмірі 323898,01 грн.
Судове рішення є законним та обгрунтованим, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198 ,200, 205, 206, 212, 254 п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Постанову господарського суду Хмельницької області від 22 травня 2006 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Шепетівського комунального підприємства "Житлосервіс" - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 3 прим.
1 - до справи
2 - відповідачу
3 - в наряд
друк. Гаврилюк Т.