ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2006 р. Справа № 7/991
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Мицько Н.М., довіреність №32/05 від 04.05.2006 року,
від відповідача: не з'явився,
Згідно ст. 30 ГПК України в судовому засіданні брав участь старший дізнавач групи ГД Чуднівського РВ УМВС України Бондар О.Б., посвідчення серії УЖТ № 026837,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу Акціонерної страхової компанії"АСКО-Медсервіс" (м. Київ)
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "31" серпня 2005 р. у справі № 7/991 (суддя Крамар С.І.)
за позовом Акціонерного товариства закритого типу Акціонерної страхової компанії"АСКО-Медсервіс" (м. Київ)
до Сільськогосподарського кооперативу "Мартинівський" (с. Мартинівка Старокостянтинівського району Хмельницької області)
про стягнення 42438,45 грн. збитків, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2005р. у справі №7/991 у позові Акціонерного товариства закритого типу Акціонерної страхової компанії "Аско-Медсервіс" (далі АТЗТ "АСК "Аско-Медсервіс") до Сільськогосподарського кооперативу "Мартинівський" (далі СК) про стягнення 42438,45 грн. збитків відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.05р. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зроблено посилання на те, що:
- рішення прийняте із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права;
- відповідно до ст.993 ЦК України до скаржника перейшли права страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки в сумі 42438,45 грн.;
- скаржник виплатив страхувальнику 24713,74 грн. і на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом;
- відповідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, що не було взято до уваги судом;
- суд не врахував, як доказ вини відповідача при ДТП, постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.12.2003р., яка підтверджує, що ДТП сталося внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм транспортного засобу ЗІЛ-130 (д/н 92-31 ХМО), що належить відповідачу;
- відповідач не подав доказів оскарження Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом ДТП, яка мала місце 10.10.03 року, і виходячи з положень ст.35 ГПК України, факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи.
Представник відповідача, який був у судовому засіданні 10.05.06р., що підтверджується протоколом судового засідання протокол судового засідання від 10.05.2006 року у справі № 7/991 (а.с.14, т.2) заперечив проти вимог апеляційної скарги.
Відповідач у письмовому відзиві № 02-01/5681 від 04.08.2006р. на апеляційну скаргу її вимоги також не визнав. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Відповідач у відзиві вказує, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена старшим інспектором Чуднівської ДПС ВДАУ Бабаєвим М.А. 18.09.2003р. не є належним доказом по справі, оскільки винесена хронологічно раніше дати, коли сталася дорожньо-транспортна пригода (10.10.2003 року). Крім того, в постанові не зазначено, яке правопорушення вчинив водій автомобіля ЗІЛ-130 Мельник М.О.
Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.10.2003р. скасована прокурором Чуднівського районі 11.11.2003р., оскільки не проведено автотехнічне дослідження щодо встановлення причин ДТП. Крім того, Мельник М.О. не притягався до адміністративної відповідальності (детальніше у відзиві на апеляційну скаргу, що знаходиться в матеріалах справи а.с.35-37 т.3).
Колегією суддів встановлено, що 18.04.2003 року між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (страхувальник) та АТЗТ "АСК "АСКО-Медсервіс" (страховик) був укладений генеральний договір №С00187К/11-537 страхування автомобільного транспорту, за яким Страховик зобов'язується застрахувати автомобільний транспорт, що є у власності Страхувальника, за винятком автомобільного транспорту, що вже застрахований Страховиком згідно договору № С00093к від 22.10.2002 року.
08.09.2003 року було укладеного Додаткову угоду до Договору від 18.04.2003 року.
10.10.2003р. в результаті зіткнення автомобіля Ауді-А6 (державний номер 644-25 КН), власником якого є ДК "Укртрансгаз "НАК Нафтогаз України" з автомобілем ЗІЛ-130 (державний номер 92-31ХМО), власником якого є СК "Мартинівський", сталася дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно з п.4.1 укладеного Договру страховими випадками є будь-які випадки пошкодження, знищення або втрати автотранспортного засобу, включаючи випадки пошкодження або втрати автотранспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, випадки пошкодження або втрати автотранспортного засобу внаслідок угону або крадіжки, випадку пошкодження автотранспортного засобу внаслідок протиправних дій третіх осіб, стихійних лих, зіткнення з тваринами та інше.
Страховик виплачує страхові відшкодування у разі настання страхових випадків, визначених у розділі 4 договору.
Зазначена подія згідно пункту 4.1 договору є страховим випадком. Відповідно до п.7.2 договору, додаткової угоди №1-КТГ/С00187К до договору, а також страхового акту №2109 від 06.02.2004р. АТЗТ "АСК "Аско-Медсервіс" 01.03.04р. виплатила ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", філії УМГ "Київтрансгаз", що є страхувальником, 24713,74 грн. страхового відшкодування.
Згідно з приписами ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
При цьому статтею 27 Закону України "Про страхування" встановлено, що до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до положень цієї статті до позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги страхувальника до винної особи - СК "Мартинівський", оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася за участю автомобіля ЗІЛ-130 (державний номер 92-31ХМО), яким керував Мельника М.О., що перебував у трудових правовідносинах з власником автомобіля.
Постановою Чуднівського РВ УМВС України від 18.09.2003 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.10.2003р. за відсутністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
В постанові зазначено, що 10.10.2003 року біля 19 години на автошляху Кременець - Біла Церква, на відрізку дороги 186 км - 280 км, в Чуднівському районі Житомирської області Шутішин В.О., керуючи автомобілем АУДІ А-6 (д/н 644-25КН) зіткнувся з автомобілем ЗІЛ - 130 (д/н 92-31ХМО), яким керував Мельника М.О.
Зазначеною постановою встановлено, що зіткнення з автомобілем АУДІ-А6 сталося внаслідок технічної несправності лампи дально-ближнього світла, яка була встановлена в лівій фарі автомобіля ЗІЛ-130.
Відповідно до статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, пов'язану з джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Стаття 1188 ЦК України передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю, особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
Проте слід зазначити наступне. Як свідчать матеріали справи, протокол про порушення Правил дорожнього руху відносно Мельника М.О., який керував автомобілем ЗІЛ-130, не складався, Чуднівським районним судом Мельник М.О. не притягався до адміністративної відповідальності, й відповідно вина останнього не встановлена.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що дорожньо-транспортна пригода виникла в результаті неправомірних дій та вини відповідача.
Як вбачається з відмовного матеріалу №194 та пояснень слідчого - старшого лейтенанта міліції Бондар О.Б., по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.10.2003р. близько 19-ї години на автошляху Кременець - Біла Церква, місцем пригоди є дорога з двохстороннім рухом, ширина проїзної частини - 6,6 м., ширина правої обочини - 4,6 м, лівої - 5,5 м, за обочинами трав'яниста поверхня та кювет, висота правого кювета 0,8 м. Автомобіль АУДІ А-6 знаходиться поперек дороги на відстані 0,55м від лівого переднього крила до лівої обочини і 1,1 м від правого переднього крила до обочини, та 1,8 м. від заднього правого крила і 2,3 м. від заднього лівого крила до правої обочини. Автомобіль ЗІЛ-130 знаходиться в правому кюветі на лівому боці в напрямку міста Бердичів. Автомобілі знаходяться один від одного на відстані 49 м.
Зі схеми ДТП від 10.10.2003р. та пояснень слідчого - дізнавача Бондар О.Б., яка її виготовляла, вбачається, що зіткнення автомобілів сталося в точці 6 (на схемі), де знаходиться ділянка з осипом ґрунту від коліс ЗІЛ-130 та уламків запчастин і скла автомобіля АУДІ А6 на зустрічній проїзній смузі автомобіля ЗІЛ-130, на відстані і 1,8 м. від лівої обочини та 1,45 м. від осьової лінії.
Згідно плану-схеми до протоколу огляду ДТП (від 17.10.03р.) ділянка з осипом скла (точка 2) знаходиться на полосі руху у напрямку міста Бердичів, за 1 м. від осьової лінії. Як пояснила слідчий - дізнавач Бондар О.Б. переміщення частинок скла від руху автомобілів по дорозі могло відбуватися тривалий час (ще на протязі 10 днів після ДТП).
Згідно експертної довідки №121 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області від 10.12.2003 року на момент проведення експертного дослідження лампа ближнього - дальнього світла "12V 75/75 W", що була встановлена на автомобілі ЗІЛ-130 (д/н 92-31ХМО) знаходиться в технічно несправному та непрацездатному стані. Відповісти на запитання, в якому стані вона знаходилась на момент ДТП, є неможливим. Отже, висновок, наведений у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи, суперечить висновку експерта від 10.12.2003р.
Крім того постанова датована 18.09.2003р., тобто вона винесена хронологічно раніше дати, коли сталася ДТП, і тому не може розцінюватися судом, як належний доказ по справі.
Ухвалою суду від 25.06.2005р. провадження по справі було зупинено та призначено автотехнічну експертизу, проведення якої було доручено експертно-кримінальному центру при УМВС України в Житомирській області.
На вирішення експертів були поставлені запитання: 1) які несправності, виходячи з вимог правил дорожнього руху до технічного стану транспортних засобів, мали автомобілі ЗІЛ-130 (д/н 92.31ХМО) та АУДІ-А6 (д/н 644-25 КН)?; 2) коли відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі розвитку, виникли дані несправності?; 3) чи відповідали дії водіїв технічним вимогам Правил дорожнього руху?; 4) чи були з технічної точки зору дії водія ЗІЛ-130 у причинному зв'язку з виникненням ДТП і так само дії водія АУДІ-А6?; 5) в якому стані знаходилась лампа "125 V 75/75 W", яка була встановлена на автомобілі ЗІЛ-130, в момент ДТП?; 6) якщо лампа "125 V 75/75 W", яка була встановлена на автомобілі ЗІЛ-130 несправна, то при яких умовах виникло дане пошкодження; чи знаходяться в причинному зв'язку виявлені технічні несправності із виникненням даної ДТП?
Відповідей на вищевказані запитання у висновку експерта від 08.08.05р. №375 не міститься, оскільки транспортні засоби не були надані для дослідження.
На запитання № 5 та № 6 експерт надав висновок, що момент руйнації спіралі ближнього світла встановити неможливо. Несправність могла виникнути як у результаті зіткнення, так і до цього часу.
З наведеного неможливо зробити висновок, що лампа "125 V 75/75 W", яка була встановлена на автомобілі ЗІЛ-130, та на момент експертного дослідження була в несправному стані, знаходилася в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди 10.10.2003 року. Пригода сталася через порушення Правил дорожнього руху водієм автомобіля АУДІ-А6 - Шутішиним В.О., який рухався по зустрічній смузі руху автомобіля ЗІЛ-130, порушуючи при цьому п.11.4 Правил - на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.
Висновок суду підтверджується матеріалами розслідування дорожньо-транспортної пригоди, поясненням інспектора - дізнавача лейтенанта міліції Бондар О.Б.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що дорожньо-транспортна пригода виникла в результаті неправомірних дій та з вини відповідача.
За таких обставин, судова колегія прийшла до висновку, що позивач не набув права вимоги страхового відшкодування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судова колегія вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2005 року у справі № 7/991 є законним, обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31 серпня 2005 року у справі № 7/991 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу Акціонерної страхової компанії "АСКО-Медсервіс" (м. Київ) - без задоволення.
2. Справу № 7/991 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
віддрук. 4 прим.
1-до справи
2,3-сторонам
4-в наряд
друк. Кравчук Н.В.