ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2006 р. Справа № 10/306-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черпака Ю.К.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Сташкевич М.О. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Городська Н.І., довіреність №811 від 27.03.2006 року, Купріянова О.М., довіреність №2257 від 03.01.2006 року,
від відповідача: Трасковська С.В., довіреність №29890/6/10-2 від 18.09.2006 року,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому
(м. Хмельницький)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "11" травня 2006 р. у справі
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький)
до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (м. Хмельницький)
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2004 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" пред'явило до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.07.2004р. №0002912301/0/4666 і з врахуванням заяви від 18.10.2004р. про уточнення позовних вимог просило визнати недійсним це повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 5745 грн. 60 коп., нарахування штрафної санкції в сумі 2872 грн. 80 коп. та зайво нарахованої штрафної санкції в сумі 66 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 2-4, 67).
Заявою від 18.04.2006р. ВАТ "Хмельницькобленерго" уточнило позовні вимоги і просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.2004р. №0002912301/0/4666 (т. 2 а.с. 94).
Постановою господарського суду Хмельницької області від 11.05.2006р. позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому від 08.07.2004р. №0002912301/0/4666 в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 5745,60 грн. та нарахованих санкцій в сумі 2940,30 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ " Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1101,60 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
В апеляційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові.
Зазначає, що суд дав неправильну оцінку наявним у справі доказам, які підтверджують виконання позивачем з 26 по 31 грудня 2003 року ремонтних робіт другого і третього поверхів приміщення, право власності на яке належало заводу "Пригма-Прес". Тому затрачені на цей ремонт кошти в сумі 13158 грн. і сплачений податок на додану вартість в розмірі 2193 грн. неправомірно віднесені до податкового кредиту з ПДВ в четвертому кварталі 2003 року.
Ремонтні роботи (на суму 20610 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3435 грн.) першого поверху приміщення, яке належало заводу "Пригма-Прес", що проведені в жовтні 2003 року з ініціативи позивача і за його власний рахунок без договірного узгодження з цим заводом, не можна вважати витратами компанії та вони не підлягають амортизації. Податок на додану вартість по цій господарській операції віднесений до податкового кредиту в порушення п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
В січні 2003 року позивачем завищено податковий кредит на 135 грн. по рахунках з МП "Горлиця". В результаті самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання минулого періоду, позивачем в декларації з ПДВ за лютий 2003 року відображено суму такої недоплати, але не нараховано штрафну санкцію у розмірі п'яти відсотків від такої суми. Суд, враховуючи відсутність донарахування податкового зобов'язання податковим органом, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, зробив неправильний висновок про неправомірність донарахування штрафної санкції в розмірі 67,50 грн. на підставі п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" (т. 2 а.с. 135-137).
ВАТ "Хмельницькобленерго" не погоджується з доводами апелянта і вважає вимоги апеляційної скарги такими, що не підлягають задоволенню з підстав, наведених в запереченні (т. 2 а.с. 145-148).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ"ЕК "Хмельницькобленерго" за період з 01.01.2003р. по 01.01.2004р., складено акт №1588 від 05.07.2004р. Перевіркою, крім іншого, встановлено заниження суми зобов'язань по податку на додану вартість за 2003 рік на 6985 грн. та завищення податку за лютий 2003 року на 132 грн. Зазначено, що в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством до податкового кредиту по податку на додану вартість віднесено 5628 грн., у тому числі:
- в жовтні 2003 року - 3435 грн. внаслідок здійснення господарських операцій по проведенню робіт по поліпшенню (ремонту) в приміщенні 1-го поверху трьохповерхової будівлі (столова ВАТ "ХЗКПУ "Пригма-Прес"), по вул. Правди, 6 м. Хмельницького, що підтверджується записом в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) №4127, податковою накладною від 30.10.2003р. №254;
- в грудні 2003 року - на 2193 грн. внаслідок здійснення господарських операцій по проведенню ремонтних робіт в приміщеннях 2 та 3 поверхів трьохповерхової будівлі в м. Хмельницькому, вул. Правди, 6, виконаних після 25.12.2003 року, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.12.2003р. на суму 273762 грн., в т.ч. ПДВ 54752,4 грн., записом в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) №4449, податковою накладною від 30.12.2003р. №316.
- В порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості послуг з міжміських телефонних розмов, не пов'язаних з виробничою діяльністю. Вартість цих послуг у сумі 1882 грн. не відноситься до складу валових витрат, чим безпідставно завищено податковий кредит на 494 грн.
- В порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" по Хмельницьких ПВЕМ в розрізі звітних періодів завищено податковий кредит за січень на 135 грн. та занижено податковий кредит за лютий на 135 грн. (т. 1 а.с. 9-15, 50-66).
На підставі акту перевірки відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДПІ у м. Хмельницькому прийняла податкове повідомлення-рішення №0002912301/0/4666 від 08.07.2004р., яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6985 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3559 грн., загалом 10544 грн. (т. 1 а.с. 8).
Скарги платника податків на це повідомлення-рішення, подані в порядку апеляційного узгодження, залишені без задоволення (т. 1 а.с. 35-40).
Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 5475 грн. 60 коп. (3435 грн. - ПДВ з вартості ремонтних робіт в приміщенні 1-го поверху, 2193 грн. - ПДВ з вартості ремонту приміщень 2-го і 3-го поверхів цього ж будинку після 25.12.2003р., 117 грн. 60 коп. - зайво нарахований податок на додану вартість за міжнародні телефонні розмови) та застосування штрафних санкцій в розмірі 2490 грн. 30 коп. (1717,50 грн. - штрафна санкція на донарахований ПДВ в сумі 3435 грн., 1096,50 грн. - за донарахування 2193 грн. ПДВ, 58,50 грн. - за донарахування 117,60 грн. ПДВ, 67,50 грн. - за завищення на 135 грн. податкового кредиту в січні 2003 року).
Спірні правовідносини щодо віднесення до податкового кредиту сплачених в ціні товару (робіт, послуг) сум податку на додану вартість регулюються нормами таких Законів.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Пунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону (п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Підпунктами 8.2.1 і 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що "основні фонди" - це матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. До групи 1 основних фондів включено будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини.
Під терміном "амортизація" основних фондів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону).
Нормами п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що амортизації підлягають проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
По епізодах порушень податкового законодавства стосовно формування податкового кредиту з ПДВ, зазначених в акті перевірки, апеляційний господарський суд враховує наступні фактичні обставини справи та норми чинного законодавства.
1. На підставі договору підряду на виконання робіт від 02.02.2001р. №5 та додаткової угоди до нього від 03.02.2003р., укладених між ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго" (замовник) і КРБП "Базис", предметом яких було проведення капітального ремонту приміщень обласної дирекції енергозбуту, підрядник відповідно до робочого проекту газифікації котельної з малометражними котлами для опалення та гарячого водопостачання адмінбудинку ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго" по вул. Правди, 6 у м. Хмельницькому виконав ремонтні роботи по опаленню і гарячому водопостачанню 2 і 3 поверхів 3-поверхової будівлі за вказаною адресою, які належали на праві власності акціонерному товариству.
Одночасно демонтовано стару систему опалення на першому поверсі будівлі, який належить ВАТ "ХЗКПУ "Пригма-Прес" і де розміщена столова цього заводу, та в жовтні 2003 року змонтовано нове опалення (т. 1 а.с. 26-34, 71, 72, 85, 86, т. 2 а.с. 124).
Вартість проведених на першому поверсі робіт становила 20610 грн., в тому числі 3435 грн. податку на додану вартість, що підтверджується довідкою та актом приймання виконаних робіт (т. 1 а.с. 91-93, т. 2 а.с. 27-28). Цю суму податку на додану вартість ВАТ "Хмельницькобленерго" віднесло до податкового кредиту за жовтень 2003 року. Мотивами цього є посилання на те, що без часткового ремонту опалення на 1-му поверсі неможливо було відремонтувати 2 і 3 поверхи будівлі. Тому такі ремонтні роботи слід вважати виконаними у виробничих приміщеннях компанії і вони підлягають амортизації (т. 1 а.с. 2, 24).
Задовольняючи позов у цій частині і скасовуючи податкове повідомлення-рішення щодо 3435 грн. податку на додану вартість і 1717,50 грн. штрафної санкції, суд першої інстанції виходив з того, що ці роботи були викликані необхідністю та направлені на покращення, модернізацію адмінкорпусу позивача, який є основними фондами, та проведення їх було неможливе без ремонтних робіт системи водопостачання та опалення на першому поверсі.
Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду стосовно безпідставності донарахування акціонерному товариству податкових зобов'язань по цьому епізоду.
Ремонтні роботи будівлі по вул. Правди, 6 в м. Хмельницькому, в тому числі опалення першого поверху здійснені за робочим проектом, замовником якого було саме ВАТ "Хмельницькобленерго".
Належні позивачу приміщення 2 і 3 поверхів вподальшому за договором міни від 21.11.2003р. передані у власність заводу "Пригма-Прес".
Витрати ВАТ "Хмельницькобленерго" по ремонту першого поверху в сумі 20610 грн. не є компенсацією вартості робіт, які придбаваються акціонерним товариством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, тому не відносяться до валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Результати ремонтних робіт, проведених підприємством позивача в столовій заводу "Пригма-Прес", будуть використовуватися в господарській діяльності цього заводу, а не ВАТ "Хмельницькобленерго".
Окрім того, перший поверх будівлі не є основними фондами позивача, тому щодо цього платника податків не може бути застосовано термін "амортизація основних фондів", передбачений п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
За таких обставин позивач мав діяти згідно з правилом, встановленим п.п. 7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Виконання позивачем ремонту в приміщенні першого поверху, яке належить на праві власності іншому підприємству, є за своєю юридичною суттю продажем робіт (послуг), тобто операцією, що відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування, за якої у продавця виникають певні податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Колегія суддів відхиляє в цій частині висновок судово-бухгалтерської експертизи від 08.04.2005р. №2464/2482, оскільки спірне питання стосується не фактичних обставин справи, а застосування чинного законодавства.
За наведеного правового положення оспорене податкове повідомлення-рішення є законним в частині донарахування 3435 грн. ПДВ і застосування штрафної санкції в розмірі 1717,50 грн., тому судове рішення підлягає скасуванню в цій частині.
2. Відповідно до договору міни від 21.11.2003р. ВАТ "Хмельницький завод ковальсько-пресового устаткування "Пригма-Прес" міняє 4-поверхову будівлю інженерно-лабораторного корпусу площею 3366,1 кв.м. по вул. Правди, 6 на приміщення другого поверху адмінбудинку площею 510,6 кв.м. та приміщення 3-го поверху адмінкорпусу трьохповерхової будівлі по вул. Правди, 6, м. Хмельницький, які належать ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго". При цьому, ВАТ "Хмельницькобленерго" здійснює доплату в сумі 2170000,60 грн., які зобов'язується перерахувати до 25.12.2003р. Підпунктом 5 даного договору передбачено, що право власності на обмінювані приміщення виникає у сторін з моменту розрахунку між ними та після виконання умов цього договору. При передачі приміщень сторонами підписуються акти прийому-передачі (т. 1 а.с. 73-74).
Згідно з актом прийому-передачі від 25.12.2003р. чотирьохповерхова будівля інженерно-лабораторного корпусу передана у власність позивачу, а приміщення 2-го та 3-го поверхів адмінкорпусу по вул. Правди, 6, м. Хмельницький передано у власність заводу "Пригма-Прес". Всі розрахунки між сторонами договору проведені в повному обсязі (останній платіж за 25.12.2003р.) (т. 1 а.с. 75-76).
Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи податкової інспекції про те, що позивачем після 25.12.2003р. через генпідрядника КРПБ "Базис" проводилися ремонтні роботи 2-го та 3-го поверхів на суму 13158 грн., в т.ч. 2193 грн. ПДВ, чим порушено вимоги п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки відчужені приміщення уже належали на праві власності ВАТ "Хмельницький завод ковальсько-пресового устаткування "Пригма-Прес".
Відповідно до п. 5 договору міни від 21.11.2003р. сторони домовилися про право кожної з них на користування та проведення ремонту в обмінюваних приміщеннях до проведення розрахунку.
Так як акціонерним товариством ВАТ "Хмельницькобленерго" проведені розрахунки із заводом "Пригма-Прес" до 25 грудня 2003 року, ними складено акт про прийом-передачу обмінюваних будівель від 25.12.2003р., то слід вважати, що підприємство позивача закінчило ремонт 2 і 3 поверхів 3-поверхової будівлі до цієї дати.
Інших обставин ДПІ у м. Хмельницькому як суб'єкт владних повноважень не довела.
Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" та ремонтно-будівельним підприємством "Базис" було складено і підписано довідку про вартість виконаних робіт за грудень 2003 року в сумі 328514,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 54752,40 грн., та вісім актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2003 року на цю ж суму коштів (т. 1 а.с. 88, т. 2 а.с. 11, 31-55).
Така ж інформація міститься в довідці ДПІ у м. Хмельницькому від 12.05.2004р. №22/35-3/03335474 про результати позапланової перевірки КРБП "Базис" з питань фінансово-господарської діяльності та стану розрахунків з ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго" за період з 01.01.2003р. по 31.12.2003р. (т. 2 а.с. 1-10).
З довідок КРБП "Базис" від 03.05.2004р. і 12.10.2004р. вбачається, що при виконанні робіт по ремонту приміщень обласного енергозбуту протягом 2002-2003 років по вул. Правди, 6 у м. Хмельницькому журнал виконання робіт не вівся, інформація про поденне виконання ремонтних робіт по об'єкту відсутня у зв'язку з тим, що акти про виконання підрядних робіт і довідка про вартість виконаних підрядних робіт оформляються помісячно (т. 1 а.с. 87, 89).
Довідка КРБП "Базис" від 19.05.2004р. №18, на яку посилається відповідач як на доказ виконання ремонтних робіт з 26 по 31 грудня 2003 року на суму 13158 грн., суперечить попереднім зазначеним довідкам цього ж підприємства та не є первинним документом в розумінні вимог ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (т. 1 а.с. 90).
Тому, податкова інспекція неправомірно донарахувала позивачу 2193 грн. податку на додану вартість і застосувала штрафну санкцію в розмірі 1096,50 грн.
3. В акті перевірки від 05.07.2004р. зазначено, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість послуг зв'язку з міжміських розмов із країнами зарубіжжя в сумі 1882 грн., тому донараховано 494 грн. податку на додану вартість.
Виходячи із зайво включеної суми 1882 грн. валових витрат, ПДВ у відповідності до вимог п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" складає 376,40 грн., а не 494 грн.
Отже, податковим органом зайво донараховано підприємству 117,60 грн. ПДВ, що визнається самим відповідачем (т. 1 а.с. 49).
Тому дане донарахування та застосування штрафної санкції на суму 58,80 грн. є безпідставним.
4. В актах перевірки від 21.05.2004р. №1204/23-1/25907965 та від 05.07.2004р. №1588/23-1/22767506, складених ДПІ у м. Хмельницькому, записано, що в січні 2003 року ВАТ "Хмельницькобленерго" завищило від'ємне значення по податку на додану вартість на 135 грн., оскільки віднесло його до податкового кредиту за накладною від 03.02.2003р. №85 на суму 810 грн., виданою МП "Горлиця". В лютому 2003 року сума 135 грн. до податкового кредиту включена не була (т. 1 а.с. 11-12, 98, 129, т. 2 а.с. 115). Факт безпідставного віднесення до податкового кредиту ПДВ в сумі 135 грн. за січень 2003 року визнає сам позивач, який в податковій декларації з ПДВ за лютий 2003 року не задекларував 135 грн., що підлягали відшкодуванню з бюджету.
Отже, платник податків самостійно виявив допущену помилку і виправив її шляхом подання нової податкової декларації, що узгоджується з вимогами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Погоджується з такими обставинами й податкова інспекція, про що свідчить зміст апеляційної скарги.
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
В декларації за лютий 2003 року акціонерне товариство не збільшило суму податкового зобов'язання з ПДВ на суму штрафу, розмір якого становить 6,75 грн. (135 грн. х 5%).
Зважаючи на наведене, податкова інспекція неправильно визначила штрафну санкцію в розмірі 67,50 грн., що становить 50% від самостійно виявленої суми недоплати, та включила її в податкове повідомлення-рішення від 06.07.2004р. з посиланням на п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Висновок суду першої інстанції в цій частині є обгрунтованим.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.07.2004р. в оспореній частині залишається без змін стосовно донарахування 3435 грн. податку на додану вартість і 1717,50 грн. штрафної санкції та скасовується в частині донарахування 2310,60 грн. ПДВ і 1222,8 грн. штрафних санкцій.
Тобто це податкове повідомлення-рішення є чинним в частині донарахування 4674,40 грн. податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій в розмірі 2336,20 грн.
Оскільки позов задоволено частково, то на користь ВАТ "Хмельницькобленерго" необхідно стягнути половину сплачених ним судових витрат за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 202, 205,207, 212, 254, п.п.6-7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити частково.
Постанову господарського суду Хмельницької області від 11 травня 2006 року скасувати в частині скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 08.07.2004 року №0002912301/0/4666 щодо донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3435,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 1717,50 грн. та прийняти нову постанову про відмову у позові в цій частині.
Це ж судове рішення змінити в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький вул. Храновського,11 "А", код ЄДРПОУ 22767506) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 550,80 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя Черпак Ю.К.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 2 прим.
1 - до справи
2 - в наряд
друк. ОСОБА_1