РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Головчук С. В.
суддів Забродського М. І., Худякова A.M.
при секретарі Прищепа О.А.
з участю представників відповідачів
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Барановського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України (далі - відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою Баранівського відділення Фонду на рішення Баранівського районного суду від 10 травня 2007 року -
встановив :
в квітні 2004 року ОСОБА_1 пред'явив позов про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок професійного захворювання став інвалідом другої групи і втратив 65% професійної працездатності. Враховуючи негативні наслідки, які настали через погіршення стану здоров'я, втрату працездатності, неможливості працювати, вимушених змін в його житті, просив стягнути з відповідача 65000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В квітні 2007 року ОСОБА_1 збільшив вимоги та просив стягнути з відділення Фонду на відшкодування моральної шкоди 70000 грн., посилаючись на погіршення стану здоров'я та визначення втрати працездатності при повторному огляді - 70%.
Рішенням Баранівського районного суду від 10 травня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з Баранівського відділення Фонду на користь ОСОБА_1 70000 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи.
В апеляційній скарзі Баранівське відділення Фонду порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в позові. Зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права. Зокрема, відділення Фонду посилається на те, що право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача з 28.03.2001 року, тому обов'язок по її відшкодуванню не може бути покладений на Фонд. Вважає, що потерпілим не доведено факт
Справа № 22ц/1473 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Михалюк О.П.
Категорія 21 Суддя-доповідач Головчук С. В.
заподіяння моральних та фізичних страждань на суму, визначену у позові. Крім того, на 2006-2007 роки в бюджеті не передбачені кошти на виплату зазначеного відшкодування, а ч.2 ст. 34 Закону виключена. Вказує, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки професійне захворювання встановлено в 2001 році, а позов заявлено в квітні 2004 року.
Перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 , який перебував в трудових стосунках з Баранівським фарфоровим заводом, зазнав ушкодження здоров'я, в зв'язку з чим втратив працездатність. При цьому довідкою МСЕК від 20.06.2001 року позивачу з 20.03.2001 року встановлена втрата працездатності в зв'язку з професійним захворюванням - 30%, довідкою МСЕК від 29.01.2004 року при повторному огляді - 65% та встановлена друга група інвалідності, довідкою МСЕК від 08.02.2005 року - 70% втрати працездатності (а.с. 13, 29, 81). Наведені обставини свідчать про погіршення стану здоров'я позивача.
Судом встановлено, що Баранівським фарфоровим заводом, а в подальшому (з серпня 2001 року) відділенням Фонду ОСОБА_1 відшкодовується втрачений заробіток та нараховуються страхові виплати. Моральна шкода позивачу не відшкодовувалась.
Небезпечні умови виробництва призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З набуттям чинності з 1.04.2001 року Закону „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за наявності факту заподіяння моральної шкоди, страхова виплата за моральну шкоду відповідно до ст. 21, 4.3 ст. ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону виплачується Фондом, в тому числі й у разі стійкої, часткової чи повної втрати професійної працездатності.
Зазначений висновок відповідає і рішенню Конституційного суду від 27.01.2004 року № 1-рп/2004 (справа про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування).
Враховуючи збільшення . ступеня втрати працездатності ОСОБА_1 з ЗО % у 2001 році до 65% у 2004 році, та того, що зазначена страхова виплата позивачу не виплачувалась, суд першої інстанції обґрунтовано поклав обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди ОСОБА_1 на Баранівське відділення Фонду соціального страхування.
Доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду безпідставні, оскільки моральні та фізичні страждання потерпілого внаслідок втрати працездатності носять триваючий характер. Крім того, вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував погіршенням стану здоров'я, що підтверджується відповідними висновками МСЕК від 29.01.2004 року та 8.02.2005 року про збільшення ступеню працездатності.
Разом з тим, визначений судом розмір відшкодування в сумі 70000 грн. є завищеним.
З врахуванням обставин справи, характеру завданих позивачу моральних страждань, апеляційний суд вважає можливим змінити
рішення та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 20000 грн.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, суд -
вирішив:
апеляційну скаргу Баранівського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду від 10 травня 2007 року змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди з 7 0000 грн. до 20000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.