Справа № 11 -512 / 2007 Головуючий у І інстанції Іонніков В.М.
Категорія ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.3. КК. Доповідач Велидчук В.М.
УХВАЛА
Іменем України
24 липня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Велидчука В.М. , Михайловського В.І.
з участю
прокурора Селюченко І.І.
потерпілої ОСОБА_1.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора та потерпілої ОСОБА_1. на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2007року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець міста Житомира, з середньою освітою, непрацюючий, одружений, проживаючий в с Іванівка Житомирського району, раніше не судимий,
засуджений :
за ст. 286 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням
права керувати транспортними засобами строком на 2 роки; за ст. 135 ч.3 КК України на Зроки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Згідно ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку терміном в 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, на засудженого ОСОБА_2 покладено обов'язки : - періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи ;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи, навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишено - підписку про невиїзд. Стягнуто з ОСОБА_2:
· на користь ОСОБА_1. 48000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
· на користь фінансового управління Житомирської міської ради 580 грн. 14 коп..
· на користь УМВС України в Житомирській області 164 грн. 77 коп. судових витрат.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.
5 квітня 2004 року, близько 18-20 години, ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи легковим автомобілем марки „ Фольксваген- Джетта в м. Житомирі, рухаючись з перевищеною швидкістю на проспекті Миру, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , після чого зник з місця пригоди. В результаті наїзду, потерпілій було заподіяно тяжке тілесне ушкодження у виді тупої поєднаної травми тіла. В результаті цієї травми, яка ускладнилась розвитком двобічної гнійної пневмонії та дихальної недостатності, настала смерть потерпілої.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку та постановлениям нового, яким обрати засудженому більш тяжке покарання - 5 років позбавлення волі. Посилання на те, що суд при обранні покарання засудженому, недостатньо врахував дані про особу засудженого та результати злочину і необгрунтовано застосував до нього ст. 75 КК.
В апеляції потерпілої ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_2 за м'якістю призначеного покарання та постановления щодо нього нового вироку, яким засудити його на 4 роки позбавлення волі. . Посилання на те, що при обранні покарання, суд недостатньо врахував ступінь тяжкості злочину та наслідки , що настали від нього. Крім цього, потерпіла просить задовольнити її позовні вимоги щодо стягнення коштів у повному обсязі(150 000 грн.) на відшкодування моральної шкоди. Вважає , що такий розмір відшкодування є розумним та справедливим.
Заслухавши доповідача, думку потерпілої , яка підтримала доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав доводи поданої апеляції та частково апеляцію потерпілої, вважав за необхідне застосувати щодо засудженого ст. 1 Закону України „ Про амністію" від 19 квітня 2007 року і звільнити його від покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів визнала, що апеляції прокурора та потерпілої задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, в апеляціях не оспорюються.
З цими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
При призначенні покарання ОСОБА_2 за вчинене ним, суд першої інстанції врахував ступінь суспільної небезпечності вчинених
злочинів, дані про особу, яка характеризується позитивно, несудимий і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, визнав вину та розкаявся у вчиненому. З матеріалів справи видно, що засуджений частково відшкодував збитки потерпілій і вживає заходів до їх відшкодування в повному обсязі, на його утриманні неповнолітня дитина, проживає він зі своє сім'єю в будинку батьків похилого віку, які також потребують його піклування.
З врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при обранні покарання засудженому дотримався і правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України.
Обрання судом першої інстанції виду, розміру покарання та застосування ст. 75 КК України щодо засудженого , колегія суддів визнала обгрунтованим.
Визначаючи розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди, суд врахував дані про особу засудженого, його сімейний та матеріальний стан. За даними матеріалів справи, засуджений зі своєю сім'єю проживає в батьків похилого віку, які потребують його піклування, на його утриманні неповнолітня дитина, на даний час він не працює, будь - яких інших джерел прибутку немає.
З врахуванням вищезазначеного в сукупності, колегія суддів вважає , що суд першої інстанції правильно визначився з розміром стягнення на відшкодування моральної шкоди. Підстав для задоволення апеляції потерпілої немає.
Разом з тим, засуджений в порядку та на умовах визначених Законом України „Про амністію" підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.
Так, на утриманні засудженого знаходиться дитина, якій на день набрання чинності Закону України „ Про амністію" від 19 квітня 2007 року, не виповнилось 18 років, тобто засуджений підпадає під дію статті 1 цього Закону.
Керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
ухвалила:
апеляції прокурора та потерпілої ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2007 року щодо засудженого ОСОБА_2 залишити без зміни.
На підставі ст. 1 Закону України „ Про амністію" від 19 квітня 2007 року, звільнити засудженого ОСОБА_2 від основного покарання.