|
|
|
В Е Р Х О В Н И Й С У Д У К Р А Ї Н И
Справа № 11-116. Головуючий у 1 інстанції - Цигура Н.А.
Категорія: ст.296 ч.2 КК Доповідач - Рудомьотова С.Г.
У Х В А Л А
І М” Я М У К Р А Ї Н И
2008 року лютого місяця 07 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Чернігівської області в складі :
Головуючого - судді Щербакова О.С.
Суддів -Рудомьотової С.Г., Широян Т.А.
З участю прокурора -Лисуна С.І.
Та адвоката -ОСОБА_4
Засуджених - ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3
Потерпілого -ОСОБА_5
Представника потерпілого -ОСОБА_6
Розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Срібнянського районного суду від 11 грудня 2007 року , яким засуджені :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Бучки Новгород-Сіверського району, мешканець АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружений, приватний підприємець „ОСОБА_1.”, несудимий згідно ст. 89 КК України,
- за ст. 296 ч.2 КК України - до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
- за ст. 122 ч.1 КК України -до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, уродженка с. Бучки Новгород-Сіверського району, мешканка АДРЕСА_2, з середньою спеціальною освітою, одружена, непрацююча, несудима згідно ст. 89 КК України,
- за ст. 296 ч.2 КК України - до 2 років 6 місяців позбавлення волі.
- за ст. 122 ч.1 КК України - до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженець смт. Талалаївка, мешканець АДРЕСА_2, з середньою освітою, не одружений, працюючий механіком ПП „ОСОБА_1.”, не судимий,
- за ст. 296 ч.2 КК України - до 2 років 3 місяців позбавлення волі.
- за ст. 122 ч.1 КК України - до 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 2 роки 3 місяці позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено обов'язки : не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Стягнуто на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3 з кожного окремо по 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позовОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3 матеріальної шкоди залишений без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_1. на користь держави 36 грн.61 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Вироком суду ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані виновними та засуджені за вчинення злочинів при слідуючих обставинах:
ОСОБА_1., займаючись підприємницькою діяльністю з перевезення пасажирів, 25.04.2006 року о 04 год. разом з засудженими ОСОБА_2, дружиною, та ОСОБА_3 сином, виїхав власним автобусом „Еталон”, д.н.з. НОМЕР_1 з смт. Талалаївка і рухався по маршруту „Талалаївка - Чернігів”.
Під час руху за маршрутом, ОСОБА_1. виявив, що попереду нього не за розкладом, рухається мікроавтобус „Мерседес-Бенц”, д.н.з. НОМЕР_2, що належить Талалаївському АТП-17450, і перевозить пасажирів з його рейсу.
О 04 год.30 хв., коли автомобіль „Мерседес-Бенц” зупинився у смт. Срібне по вул. Леніна навпроти приміщення Срібнянської загальноосвітньої школи для висадки пасажира, ОСОБА_1., порушуючи рух по маршруту, проїхав автостанцію та заїхав своїм автобусом наперед мікроавтобусу „Мерседес-Бенц”, перекривши йому подальший рух, і вибіг з автобуса разом з дружиною та сином.
ОСОБА_2 спочатку направилась до дверей водія, але вони були закриті, і вона підійшла до дверей, де знаходяться пасажири.
В цей час із салону мікроавтобуса „Мерседес-Бенц” до них вийшов потерпілий ОСОБА_5., начальник Талалаївського АТП-17450.
Побачивши його, ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, що склалися потягом тривалого часу з приводу з'ясування стосунків між ними як перевізниками, умисно, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи зневагу до суспільства, в присутності пасажирів двох автобусів, у громадському місці - на вул. Леніна у центрі смт. Срібне поряд зі Срібнянською загальноосвітньою школою, затіяли сварку з ОСОБА_5., що переросла в бійку, під час якої, з особливою зухвалістю, ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали спільно наносити удари потерпілому руками та ногами в різні частини тіла - по голові, тулубу; продовжували бити і тоді, коли повалили його на землю: ОСОБА_1., затягнувши краватку на шиї потерпілого, став душити останнього, аОСОБА_2 та ОСОБА_3 утримували ОСОБА_5, при цьомуОСОБА_2 здавлювала шию потерпілого рукою та разом з ОСОБА_3 наносили удари потерпілому. Від натягування краватка порвалась і ОСОБА_1., втративши рівновагу, впав із ОСОБА_5. на землю, що дало змогу ОСОБА_5 звільнитись. ОСОБА_3 таОСОБА_2 після цього також перестали утримувати потерпілого і відійшли в сторону.
В результаті спільних насильницьких дій ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які супроводжувались грубим порушенням громадського порядку, ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран верхньої та нижньої губи, саден обличчя, рани спинки носа, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також післятравматичного перехондриту хрящів гортані, післятравматичного гострого ларингіту, післятравматичного парезу лівої голосової зв'язки, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, які могли утворитись 25.04.2006 року від дії тупих предметів.
В апеляціях засуджених ОСОБА_1.,ОСОБА_2, ОСОБА_3 ставиться питання про скасування вироку суду з закриттям провадження по справі за відсутністю в їх діях складу злочину, посилаючись на те, що висновки суду у вироку не відповідають фактичним обставинам справи; суд не розібрався, що причиною конфлікту стала неправомірна поведінка потерпілого, який порушив права перевізників, їхав попереду них і забирав пасажирів з їх рейсу. КолиОСОБА_2 хотіла виказати йому претензії з цього приводу, підійшовши до їх автобуса, то ОСОБА_5. наступив їй на ногу, штовхнув, від чого вона впала на асфальт, а чоловік з сином, побачивши це, з метою її захисту, вступились за неї. Умислу на хуліганство у них не було, тілесних ушкоджень потерпілому не спричиняли. Сам потерпілий побив ОСОБА_2, а також вчинив самоуправство, а суд не дав належної оцінки їх показанням, та показанням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і неправильно їх засудив.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляції в повному обсягу, потерпілогоОСОБА_5 та його представникаОСОБА_6, які заперечували проти апеляцій, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а апеляція засудженого ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
У судовому засіданні засуджені ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчинених злочинах не визнали. Кожен окремо пояснили, що 25 квітня 2006 року о 04 год.30 хв. виїхали із автостанції смт. Талалаївка по маршруту до м. Чернігова. По дорозі помітили перед собою автобус „Мерседес”, що належить Талалаївському АТП, хто за кермом - не знали.
При цьому ОСОБА_1. показав, що коли „Мерседес” зупинився біля школи у смт. Срібне, він, проїхавши автостанцію, зупинився за 5-6 м. від нього, щоб вийти і поговорити з водієм, чого він забирає їх пасажирів. Першою вийшлаОСОБА_2 і спочатку підійшла до дверей водія автобуса, а коли їх не відкрили, підійшла до дверей пасажирів. Побачив, що з дверей вийшов ОСОБА_5., штовхнув ОСОБА_2, яка впала на асфальт і закричала. Він підійшов доОСОБА_5, який ухопив його за грудки, поваливши на землю. Чи була у потерпілого краватка чи ні, у темряві не бачив, і не душив неюОСОБА_5 Коли ОСОБА_5 впав на нього, дружина з сином стягнули його з нього і розійшлися. Все це зайняло 2-3 хв. Дружина і син потерпілому ніяких ударів не наносили, чи бачив цю подію хтось з пасажирів, не знає. Водій „Мерседеса” у конфлікт не втручався, стояв поряд, бо потерпілому нічого не загрожувало.
ОСОБА_2 показала, що коли їх автобус зупинився біля „Мерседеса”, вона вийшла перша; коли побачила, що з дверей з іншого боку від водія, вийшов потерпілий, пішла йому назустріч, запитавши, чому він порушує графік перевезення пасажирів і що за приклад він показує. Потерпілий наступив їй на край ноги і штовхнув у груди, від чого вона впала і закричала, обідравши обпечену напередодні руку. Коли встала, то побачила, що на землі лежить чоловік знизу під потерпілим. Разом з сином почали стягувати з чоловіка за піджак потерпілого. Пасажири з автобусів не виходили, а водій ОСОБА_10стояв і курив. ОСОБА_5 піднявся нормально і ще їм погрожував. На своєму автобусі вони повернулися до автостанції, забрали пасажирів, і поїхали до Чернігова. По приїзду до Чернігова, звернулася до лікарні по допомогу.
ОСОБА_3 показав, що бачив, як до „Мерседеса” батько з матір'ю підходили, щоб поговорити з водієм. З пасажирських дверей вийшов ОСОБА_5. і почав з ними сперечатися. Потім потерпілий ударив матір у груди, від чого вона упала перед мікроавтобусом на асфальт. Зразу вибіг із автобуса і побачив, що батько лежить на землі, його тримає потерпілий, і той не може вибратись. Почав стягувати ОСОБА_5 за руку, а мати допомагала йому. У ОСОБА_5 ніяких тілесних ушкоджень не було, і вони розійшлися.
Але виновність ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їм злочинах доведена сукупністю перевірених у судовому засіданні доказів:
З показань потерпілогоОСОБА_5 доводиться, що 25.04.2006 року приблизно о 03 год. 40 хв. він з водієм ОСОБА_10 виїхали із смт. Талалаївка у м. Чернігів на автобусі „Мерседес-Бенц”, щоб відігнати його на ремонт. Щоб відшкодувати збитки за пальне, маючи ліцензію на перевезення пасажирів та дозвіл на маршрут „Талалаївка -Чернігів”, по дорозі забирали пасажирів. У смт. Срібне заїхали, щоб висадити пасажира. Помітили, що за ними їхав автобус „Еталон”, який по центральній вулиці міста, біля школи, заїхав їм попереду своїм автобусом, зупинився, перекривши рух, і з нього вибігли спочаткуОСОБА_2, а потім ОСОБА_1. із сином ОСОБА_3 Коли сам вийшов з автобуса, щоб з'ясувати причину, до нього, лаючись, підбіг ОСОБА_1., який кричав, щоб він віддав пасажирів, і 2-3 рази ударив його кулаком в обличчя, схопив за комір піджака і тягнув на себе, ударяючи ногами у пах. В цей часОСОБА_2 однією рукою схопила його за лівий рукав піджака і другою рукою била в пах, тягла донизу, намагаючись повалити. ОСОБА_3 тримав за праву руку і намагався повалити. Коли упав разом з ОСОБА_1, тоОСОБА_2 та ОСОБА_3 тримали його руки позаду. При намаганні піднятися,ОСОБА_2 почала здавлювати його шию руками, ОСОБА_1. бив ногами по спині, хребту, голові. ОСОБА_3 також тримав за шию потерпілого. Потім ОСОБА_1. почав затягувати краватку на шиї, тягнучи на себе, а ОСОБА_3 кричав, що його /ОСОБА_5/ треба душити. Коли пішла кров носом і ротом, відчувши різкий біль у горлі, покликав на допомогу водія, але і після цього ОСОБА_1 продовжували його душити, поки не порвалася краватка. Після цього ОСОБА_1 пішли до свого автобуса і поїхали до автостанції. По приїзду до м. Ніжина, пішов до лікарні і повідомив про вчинене у міліцію.
З показань свідка ОСОБА_8 доводиться, що він чекав на автобус ОСОБА_1., але біля нього зупинився мікроавтобус „Мерседес”, який теж їхав до Чернігова, і він у нього сів. У смт. Срібному проїхали автостанцію і біля школи зупинилися на прохання одного з пасажирів. В цей час наперед їх автобуса заїхав автобус „Еталон” ОСОБА_1. і зупинився: з нього вибігли жінка і ОСОБА_1., які підійшли до дверей водія і намагалися їх відкрити. ОСОБА_5 вийшов з мікроавтобуса, і він почув сварку, а потім бачив, як ОСОБА_5 штовхнув жінку і та впала. Потім між ГОСОБА_1та ОСОБА_5. почалася бійка, яка тривала до 5 хв. Після цього ОСОБА_1. з дружиною та сином сіли в автобус і поїхали в сторону вокзалу. Бачив, що із Срібного ОСОБА_5 їхав без куртки, а у Ніжині вийшов.
З показань свідка ОСОБА_9 доводиться, що 25.04.2006 року він на кругу у смт. Талалаївка чекав автобус ОСОБА_1. Приблизно о 03 год. 55 хв. на зупинці зупинився білий мікроавтобус, куди сіли два чоловіки. Через деякий час приїхав ОСОБА_1., куди сів він та решта пасажирів. Сидів з правої сторони посередині автобуса, дрімав. Прокинувся у смт. Срібне, автостанцію минули, і автобус зупинився перед білим мікроавтобусом під кутом 45 градусів до бордюру. Почув, що відбувається сварка, і відкривши штору, побачив, що спиною до бордюру стоялаОСОБА_2 поруч із ОСОБА_5. Під час жестикулювання, ОСОБА_5 штовхнув ОСОБА_2, яка падала, зачепившись за бордюр. Відразу ж після цього почалася бійка між ОСОБА_1та ОСОБА_5. Бачив, що спочатку ОСОБА_1. лежав на асфальті, потім - ОСОБА_5. Бачив, якОСОБА_2 та ОСОБА_3 допомагали ОСОБА_1 вивернутися з-під ОСОБА_5, всі розмахували руками; бачив, як ОСОБА_1. та ОСОБА_5. тримали один одного за грудки, галстука не бачив. Коли хотів вийти з автобуса, до нього зайшли ОСОБА_1 і поїхали на автостанцію.
З показань свідка ОСОБА_10 доводиться, що він керував автобусом „Мерседес-Бенц” , з ним їхав ОСОБА_5., начальник Талалаївського АТП 17450, відігнати даний автобус на ремонт, по дорозі брали пасажирів. У смт. Срібне висадили пасажира біля школи, і в цей час автобус ОСОБА_1. заїхав їм наперед і перекрив рух. З нього вибігли ОСОБА_1 і направились до його дверей, але він встиг зачинитися на замок. Вони кричали, щоб віддали їм їх пасажирів. Коли з пасажирських дверей вийшов ОСОБА_5., ОСОБА_1 побігли, лаючись, до нього. При цьому ОСОБА_1. близько трьох разів ударив його кулаком в обличчя, схопив за куртку, почав натягувати йому на голову, намагаючись повалити.ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тримали ОСОБА_5 за руки, намагаючись повалити, і били руками по тілу. Коли ОСОБА_5 упав,ОСОБА_2 , ухопивши його за шию, почала душити, тягла донизу. ОСОБА_1. та ОСОБА_3 тягли його за руки назад і били кулаками по голові та тілу. Коли ОСОБА_1 душили ОСОБА_5 на землі і у нього з рота з'явилася кров і він почав хрипіти, тоді вийшов з автобуса, почав кричати, щоб зупинились. Але вони не зупинялись, поки не порвалась краватка. Потім ОСОБА_1 поїхали. Допомагав ОСОБА_5 піднятися, збирав випавші речі. У ОСОБА_5 було обличчя в крові, синя шия, з носа і рота йшла кров, одяг у землі, не міг говорити.
З показань свідкаОСОБА_11 доводиться, що близько 4 год. 30 хв. він ішов на автостанцію, щоб поїхати на Чернігів. Навпроти Срібнянської ЗОШ бачив два автобуси на узбіччі, людей між ними, штовханину між чоловіком і жінкою, і те, що вона впала. Бачив штовханину між чоловіками і їх падіння, поряд стояв іще один чоловік. Не побачивши нічого страшного, пройшов мимо.
З показань свідка ОСОБА_12 /а.с. 49 т.1/ доводиться, що 25.04.2006 року близько 04 год. вона вийшла на автобус ОСОБА_1., щоб їхати у Чернігів, але першим прийшов мікроавтобус „Мерседес” під керуванням ОСОБА_10 разом з ОСОБА_5, куди вона сіла. Сиділа за водієм спереду. У Срібному біля школи наперед автобусу заїхав ОСОБА_1. і перекрив рух. З нього вибігли з різних дверейОСОБА_2 та ОСОБА_1. та їх син, підбігли до ОСОБА_5, який теж вийшов, і почали кричати, щоб той пересаджував пасажирів в їх автобус.ОСОБА_2 почала розмахувати руками, бити, чіплятися за одяг ОСОБА_5, який її не чіпав і не штовхав. ОСОБА_1. та ОСОБА_3, коли підбігли, також щось кричали, а потім напали на потерпілого і били по обличчю та тулубу. Потім всі повалили ОСОБА_5, ОСОБА_1. стягував краватку та душив нею, ОСОБА_3 тримав потерпілого за руки,ОСОБА_2 била його ногами. Чула, як хтось кричав „души його”. Бачила, що у ОСОБА_5 з носа і рота ішла кров, він хрипів, задихався. Водій ОСОБА_10 намагався припинити побиття, але ОСОБА_1 не зважали, і зупинились, коли краватка ОСОБА_5, якою його душили, порвалась, тоді вони відступили. ОСОБА_10 допомагав потерпілому. Бачила, що у ОСОБА_5 обличчя було в саднах і крові, куртка порвана, одяг у землі, бо він сидів до Ніжина поруч з нею.
З показань свідка ОСОБА_13 /а.с. 67 т.1/ доводиться, що він їхав автобусом „Мерседес-Бенц” з Талалаївки до смт. Срібне і сидів по центру автобуса. Попросив водія зупинитись ближче до селищної ради. Коли виходив з салону, то побачив, що наперед автобуса заїхав автобус „Еталон” під керуванням ОСОБА_1., і який, вийшовши з салону свого автобуса, підійшов до „Мерседеса”. Що було далі, не знає, але коли відійшов на відстань 15-20м від автобуса в сторону автостанції, почув біля автобуса шум та крики. Пізніше дізнався, що відбувся конфлікт між ОСОБА_1та ОСОБА_5.
З показань свідка ОСОБА_14 /а.с. 54 т.1/ доводиться, що на зупинці біля магазину „Галич” у смт. Талалаївка вона чекала автобус ОСОБА_1., але першим проїхав мікроавтобус білого кольору. Дочекавшись автобус ОСОБА_1., де він їхав з дружиною та сином, вона сіла в салон на пасажирське сидіння зліва і повідомила, що перед ними поїхала якась маршрутка. У центрі смт. Срібне автобус зупинився, з нього вийшли спочатку ОСОБА_2 та молодий чоловік /син/, а потім і сам ОСОБА_1. Хтось з пасажирів сказав, що б'ються, але ніхто не виходив, хто саме і з ким б'ється - не бачила. Коли ОСОБА_1 зайшли в автобус і поїхали на автостанцію, то коли автобус розвертався, то бачила, що на дорозі стояла біла маршрутка. Пізніше від односельців дізналась, що ОСОБА_1 дуже побилиОСОБА_5
З показань свідка ОСОБА_15./а.с.68 т.1/ доводиться, що він працює водієм АТП 17450, здійснює рейси „Талалаївка -Чернігів” на мікроавтобусі „Мерседес”. Перевезення пасажирів також здійснює ПП „ОСОБА_1.” З Талалаївки ОСОБА_1 виїжджає о 4 год. ранку, раніше за нього, а з Чернігова о 15 год.15 хв. - пізніше від нього. Виникають конфлікти за пасажирів, він їх забирає і з чужих рейсів, утаює, що квитки не на його рейс, негативно говорить про інших водіїв, допускає погрози на його адресу. Від людей чув про конфлікт та побиття ОСОБА_1ОСОБА_5
З показань свідківОСОБА_16 /а.с. 50-51 т.1/ та ОСОБА_17 /а.с.52 т.1/ доводиться, що вони їхали автобусом „Еталон”, яким керував ОСОБА_1., до Чернігова, сиділи ближче до задніх сидінь. У салоні було близько 8 пасажирів, а також дружина та син ОСОБА_1. При в'їзді до смт. Срібне, автобус додав швидкості і почав переслідувати автобус, який їхав попереду. У центрі селища, в районі школи, автобус ОСОБА_1. заїхав попереду мікроавтобуса „Мерседес”, став перед ним, перекривши рух. З нього вибігли спочаткуОСОБА_2, а потім ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Коли хтось з пасажирів сказав, що проходить бійка, глянувши у вікно, побачили, що між автобусами „Еталон” та „Мерседес” лежить ОСОБА_5., а ОСОБА_1 наносили йому тілесні ушкодження руками та ногами по різних частинах тіла. При цьому бачили, як ОСОБА_1. сидів зверху на ОСОБА_5, тримав його руки;ОСОБА_2 бігала навколо і била потерпілого ногами; ОСОБА_3 вовтузився біля голови ОСОБА_5. Бійка тривала близько 10хв. Куртка на ОСОБА_5 була порвана. На допомогу з пасажирів ніхто не виходив. Коли почали зупинятись автомобілі, ОСОБА_1 залишили ОСОБА_5, зайшли в автобус і поїхали на автостанцію.
Виновність засуджених також доводиться сукупністю інших доказі по справі:
- протоколом усної заявиОСОБА_5 про його побиття /а.с.13/; протоколом видачі речей - піджака та краватки -, які були на потерпілому в день події і на яких є пошкодження /а.с. 42/ та їх огляду /а.с. 43-47/; висновками судово-медичних експертиз /а.с. 126, 132-135, 140-144 т.1/, з яких вбачається, що уОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран та саден верхньої та нижньої губи, саден обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та у виді післятравматичного перехондриту хрящів гортані, післятравматичного гострого ларингіту, післятравматичного парезу лівої голосової зв'язки, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я, і могли утворитися 25.04.2006 року від ударів руками, ногами сторонньої особи.
Тілесні ушкодження в області шиї могли утворитися при стисканні шиї в результаті затягування краватки, а також при здавленні шиї руками;
висновками трасологічної експертизи /а.с. 117-122 т.1/, з якої доводиться, що на предметах одягу - піджаку та краватціОСОБА_5 - є сліди смикання за піджак та рукави піджака та затягування краватки, тягнення її кінця на себе, затягуючи вузол, а саме: часткове відірвання лівого рукава від місця його пришиву; пошкодження матеріалу в районі клапана лівої кишені, в районі з'єднання коміру з правим лацканом, повне відірвання правого рукава, правої кишені та низу піджака, а також розірвання краватки у вузькій частині на відстані 503 мм від вузького краю.
Дані сліди могли утворитись за допомогою дії двох предметів або осіб на площині піджака та краватки, а саме особи, що носила на собі ці речі, та особи, яка прикладала зусилля на площу цих речей;
Протоколами очних ставок між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_12 /а.с. 69-77 т.1/; відтворення обстановки та обставин події з участю свідка ОСОБА_10, потерпілогоОСОБА_5 /а.с. 79-87 т.1/ доводиться, як ОСОБА_1 під час хуліганства побили потерпілогоОСОБА_5, послідовність нанесення ушкоджень, тощо.
Місцевий суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив докази по справі, дав їм вірну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши дії ОСОБА_1.,ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - всіх трьох - за ст. ст. 296 ч.2 та 122 ч. 1 КК України, бо через відносини по перевезенню пасажирів засуджені з потерпілим почали сваритись, затіяли бійку, умисно, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи зневагу до суспільства, в присутності пасажирів двох автобусів, у громадському місці, з особливою зухвалістю, побили потерпілогоОСОБА_5, завдавши йому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
Місцевий суд дослідив також у повному обсягу твердження всіх засуджених щодо непричетності до даних злочинів, вірно вказавши у вироку, що вони спростовуються матеріалами справи.
Щодо посилання всіх засуджених на особистий мотив вчинення ними даного злочину та поведінку потерпілого, то суд дав цьому певну оцінку у вироку.
Призначаючи покарання засудженим, суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку потерпілого щодо покарання, і цілком вірно визначився щодоОСОБА_2 та ОСОБА_3 про призначення покарання з випробуванням.
Разом з тим колегія суддів вважає, що засудженого ОСОБА_1. можливо звільнити від відбування призначеного місцевим судом покарання з випробуванням, бо він позитивно характеризується, працевлаштований, із застосуванням ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 356, 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції засудженихОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Срібнянського районного суду від 11 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. ст. 296 ч.2, 122 ч. 1 КК України до покарання, призначеного судом, і на підставі ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1. такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
В іншій частині цей же вирок залишити без змін.
Головуючий -
Судді -