Справа № 11-124/2008 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
категорія - ч.1 ст. 172 КК України Доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2008 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області у складі:
головуючого Гром Л.М.
суддів Оседач М.М., Козака В.І.
з участю прокурора Шваб Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 грудня 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Стрільники, Бахмацького району, Чернігівської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючий приватним підприємцем, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 172 КК України - до штрафу в сумі 510 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_1 було засуджено за скоєння грубе порушення законодавства про працю при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_1, являючись приватним підприємцем, організував у м. Бахмач службу «Лідер» по наданню послуг по перевезенню пасажирів та багажу на таксі в АДРЕСА_2, в яку об'єднав приватних підприємців, які мають в своєму користуванні автотранспорт. Для організації реєстрації замовлень, ведення журналу реєстрації замовлень, ведення абонентських карток, ОСОБА_1, умисно, грубо порушуючи вимоги п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, згідно якого трудовий договір з фізичною особою укладається з обов'язковим додержанням письмової форми та ст. 241 КЗпП України, якою передбачено, що у разі укладання трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання, використовував працю фізичних осіб. З 01 листопада 2006 року прийняв на роботу в якості диспетчера ОСОБА_2 і з 28 грудня 2006 року ОСОБА_3.. При цьому письмові трудові договори з останніми не укладав і в Бахмацькому районному центрі зайнятості їх не реєстрував. В подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи грубо порушувати законодавство про працю, а саме ст. 48 КЗпП України, згідно якої, роботодавець заводить на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад 5 днів трудові книжки та заносить до них відомості про роботу, ОСОБА_1 на працюючих ОСОБА_2 та ОСОБА_3. трудові книжки не завів, записи до них не вносив, внаслідок чого, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. втратили трудовий стаж в розмірі відповідно 5 та 3 місяці.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення трудового законодавства, ОСОБА_1 після початку роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_3., порушив вимоги ст. 50 КЗпП України, відповідно до якої нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень, істотно змінив дані умови праці, зобов'язавши потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3. працювати цілодобово, через добу з одним вихідним днем між змінами. Цим ОСОБА_1 також порушив вимоги ст. ст. 59, 70 КЗпП України, якими передбачено, що тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід), а тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години.
Крім того, ОСОБА_1 грубо порушуючи вимоги ст. 106 КЗпП України, якою передбачено, що надурочно відпрацьований час оплачується у подвійному розмірі, доплат гр.гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3. за фактично відпрацьований понадурочний час не проводив, чим завдав шкоду їх інтересам - ОСОБА_2 в розмірі 5 194,70 грн., а ОСОБА_3. - 3 231,68 грн..
В апеляції
Засуджений ОСОБА_1 просить провести по справі повне судове слідство, вирок скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати його за відсутністю в його діях складу злочину. Вважає вирок незаконним, висновки суду про доведеність його вини такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а досудове та судове слідство по справі однобічним та неповним. Вважає, що суд розглянув справу упереджено та не об'єктивно, оскільки, на його думку, суддя підлягав відводу оскільки перебував у дружніх стосунках з працівниками прокуратури, які проводили перевірку по справі.. Вказує, що суд, всупереч вимогам ст. 334 КПК України, у вироку не зазначив мотивів, з яких він відкинув докази, які спростовують його вину. Так, у вироку не наведені письмові пояснення ОСОБА_3., не надана оцінка суперечливим показам потерпілої ОСОБА_2 свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Крім того, вважає, що журнал реєстрації замовлень, який був по справі визнаний речовим доказом, не має відношення до справи, оскільки стосується періоду з 14.07.2007 р. по 31.08.2007 р. Також вважає беззаперечним доказом відсутності в своїх діях складу злочину той факт, що ОСОБА_2 з 25.03.2005 року зареєстрована приватним підприємцем. Зазначає, що місцевий суд при розгляді справи не в повному обсязі усунув недоліки, на які було вказано в ухвалі апеляційного суду від 19.07.2007 року, щодо неконкретності пред'явленого йому обвинувачення.
Заслухавши доповідача , думку прокурора , яка просила вирок суду скасувати та справу направити на додаткове розслідування , перевіривши матеріали справи , судова колегія вважає , що для перевірки доводів апеляції засудженого необхідно провести часткове судове слідство.
Для перевірки доводів апеляції засудженого ОСОБА_1 необхідно викликати в судове засідання засудженого ,та перевірити письмові докази.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 , 358 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 взяти до провадження апеляційного суду.
Розгляд справи призначити на 25.02.2008 р. з проведенням часткового судового слідства з викликом засудженого ОСОБА_1 , прокурора.
Оседач М.М. Гром Л.М. Козак В.І.