Справа      № 11-131/ 2008 р.             Головуючий у 1 інстанції: Валевач М.М. 

Категорія: ст. 190 ч. 2 КК  Укр.                                Доповідач: Кузюра М.М.

У Х В А Л А

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді         Трейтяк О.П.

           суддів:                             Кузюри М.М.,   Баглая І.П.  

за участю прокурора:      Томилка М.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду  м. Чернігова від 11 грудня 2007 року.

Цим вироком  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, мешканець АДРЕСА_1, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

- 06 березня 2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 16 жовтня 2002 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 309 ч.1, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 4-х років 3-х місяців позбавлення волі;

- постановою Шосткінського міськрайонного суду Сумської області від 28 липня 2005 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 28 днів;

- 24 жовтня 2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 185 ч.3, 309 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, -

засуджений:

           - за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі;

           - за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2007 року у вигляді 1-го року позбавлення волі та остаточно призначено покарання у вигляді 4-х років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 жовтня 2002 року у вигляді 4-х місяців позбавлення волі та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді 4-х років 4-х місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1:

- на користь Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк» 26 943 грн. 60 коп. матеріальної шкоди.

- на користь держави судові витрати в сумі 109 грн. 83 коп. за проведення судової експертизи.

ОСОБА_1 визнаний судом винним та засуджений за те, що 25 лютого 2006 року в денний час прибув до Акціонерного комерційного банку «Правекс-Банк»  по проспекту Миру 49 у м. Чернігові, де для отримання кредиту працівнику банку повідомив неправдиві дані про своє місце роботи, а саме, ТОВ «Бран», та місячний дохід в сумі 600 грн., після чого був оформлений кредитний договір № 1-1170-160-6, за яким незаконно, шляхом обману працівників банку, отримав кредит на суму 3 058 грн. 64 коп. на придбання мобільного телефону.

29 серпня 2007 року о 15-00 годині ОСОБА_1 прибув до двору будинкуАДРЕСА_2, де проник через відчинену кватирку вікна кухні до приміщення квартири № 4 вказаного будинку, звідки викрав          DVD-ВВК-програвач іноземного виробництва з шнуром з'єднання та пультом дистанційного керування до нього, загальною вартістю 700 грн., та покривало вартістю 15 грн., що належать ОСОБА_2, а всього майна на загальну суму 715 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити та пом'якшити покарання, призначивши його з застосуванням ст. 69 КК України. Вважає вирок суду занадто суворим, оскільки судом не взято до уваги його щире каяття у вчиненому, всебічну допомогу слідству, наявність у нього на утриманні матері- пенсіонерки та батька-інваліда, відсутність позову зі сторони потерпілого, а також наявність хронічних захворювань.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Вина засудженого ОСОБА_1 у скоєні інкримінованих йому злочинів, при обставинах наведених у вироку суду, відповідає фактичним даним справи, повністю підтверджується сукупністю зібраних доказів та ніким не оспорюється.

Отже вирок суду ґрунтується на достатніх і достовірних доказах.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання засудженому, суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних ним злочинів, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається засуджений, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Разом з тим, суд врахував, що засуджений раніше був неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, при цьому вчинив злочин в період іспитового строку, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість перевиховання та виправлення його тільки в умовах ізоляції від суспільства.

Покарання судом першої інстанції призначене в межах санкцій інкримінованих йому статей та відповідно до вимог ст. 78 ч. 3 КК України,  тому підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-

У  Х  В  А  Л  И  Л  А  :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова  від 11 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

СУДДІ:

  КУЗЮРА М.М.                ТРЕЙТЯК О.П.                   БАГЛАЙ І.П.