Справа №11-26-2008р. Головуючий у 1 інстанції Білокур В.І.
Категорія -121 ч.1 КК Доповідач Гром Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2008 р. січня 25 дня судова колегія судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого Гром Л.М.
суддів Рудомьотової С.Г. , Сердюка О.Г.
за участю прокурора Гапєєвої Н.П.
при секретарі Глюк Н.М.
потерпілого ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду від 2 листопада 2007р.
Цим вироком
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця та мешканця АДРЕСА_1,українця , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого , раніше судимого :
30.09.1996р. Приморським районним судом м. Одеси за ст.142 ч.1,215-3 ч.3 , 42 КК України на 7 р. позбавлення волі;
20.12.2006 р. Прилуцьким міськрайонним судом за ст. 309 ч.1,75 КК України до 2 р. обмеження волі з іспитовим строком 1 р.
засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч.1,4, 72 КК України за сукупністю вироків . шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попереднім вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20.12.2006 р. призначене остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 776 грн.28 коп. в рахунок відшкодування витрат на лікування. Стягнуто з ОСОБА_1на користь держави за витрати, що понесені на лікування ОСОБА_2 в сумі 550 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1на користь держави судові витрати в сумі 54 грн.91 коп.
Судом ОСОБА_1 визнаний винним в тому , що 19 квітня 2007 р. близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_1 поблизу кафе „Айвенго”, що розташоване у військовому містечку-12 м. Прилуки, в ході виниклої сварки умисно наніс удар ножем в область живота ОСОБА_2, тим самим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження за ознакою як небезпечні для життя.
В апеляції :
Засуджений ОСОБА_1просить вирок суду змінити та перекваліфікувати його дії за ст. 121 ч. 1 на ст. 124 КК України , т.я. вважає , що суд неправильно оцінив обставини за яких він спричинив тілесні ушкодження потерпілому. Він знаходився в стані самозахисту , але суд ці обставини не врахував. Суд також не звернув уваги , що під час конфлікту він також отримав тілесні ушкодження і не взяв ці обставини , як знаходження його в стані необхідної оборони.
Заслухавши доповідача , засудженого ОСОБА_1, що підтримав доводи апеляції , думку прокурора ,що вважала вирок суду правильним та обґрунтованим , перевіривши матеріали справи в повному обсязі , судова колегія приходить до висновку , що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.
Під час перевірки доводів засудженого ОСОБА_1 в апеляційному засіданні, засуджений ОСОБА_1. вину свою визнав частково та показав , що дійсно 19 квітня близько 20 год він відпочивав у кафе „ Айвенго” .Там також відпочивали раніше йому незнайомі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 У нього виник конфлікт з ОСОБА_3. Через деякий час він вийшов на вулицю з приміщення кафе і на нього напали ці двоє чоловіків і стали наносити удари. Після чого ОСОБА_3 кудись зник, а ОСОБА_2 не заспокоювався і продовжував його бити , а тому він втрачаючи свідомість був змушений захищатися, виставивши перед собою у лівій руці ніж - на який наштовхнувся нападаючий на нього ОСОБА_2. Під час бійки йому ОСОБА_3 наніс удар пляшкою в наслідок чого він отримав тілесні ушкодження , у нього була розбита губа та виявили струс головного мозку. Він змушений був застосувати ніж , оскільки потерпілий йшов на нього ,мав намір його бити і він розмахував ножем перед потерпілим. В яку мить потерпілий ОСОБА_2 наштовхнувся на ніж він сказати не може , але потім потерпілий припинив на нього йти і повернувся до приміщення кафе.
Потерпілий ОСОБА_2 показав , що він не знайомий з ОСОБА_1 і 19 квітня 2007 р. знаходився в кафе зі ОСОБА_3 у якого виник словесний конфлікт зі ОСОБА_1. Пізніше , коли він вийшов на подвір'я то побачив ОСОБА_1 з ножем який загрожує ОСОБА_3 , а тому , захищаючи свого товариша кинув скляну пляшку та крикнув ОСОБА_3 , що у ОСОБА_1 ніж. Пляшка влучила ОСОБА_1 у потиличну частину голови. Останній чи зігнувся чи присів. Він зійшов по східцях вниз і підійшов до ОСОБА_1. ОСОБА_1 піднявся та ногою вдарив в область вуха. Після чого він відштовхнув його руками. З бару почали виходити люди, на східцях він побачив свою дружину та забрав її і увійшов до приміщення бару. Куди подівся ОСОБА_3 не бачив . Йому здається , що він щоб утекти від ОСОБА_1 ,плигнув у викопаний рів. Більше ОСОБА_3 він не бачив. Коли сиділи в дружиною в барі , то бачив , як ОСОБА_1намагався зайти у бар , але його не пускали. Хвилин через 5 з вулиці зайшов невідомий чоловік , підійшов до нього та сказав , що все нормально і ОСОБА_1 просто хоче з ним поговорити. Коли вийшов на східці і повернувся праворуч , то відразу відчув удар ножем в праву частину тулубу та почув фразу від невідомого „ подихай кабан”. Це був ОСОБА_1. Він схопився за бік та зайшов у середину бару і після цього викликали медичну допомогу і його відвезли до лікарні.
Свідок ОСОБА_4 показав , що 19.04.2007 р. разом з ОСОБА_5проходили повз кафе „ Айвенго” та зупинились неподалік . Побачили , як з кафе вийшов ОСОБА_2 Незнайомий їм чоловік , коли ОСОБА_2 спускався по східцях , зробив рух рукою знизу вверх в область тулуба ОСОБА_2. Останній зігнувся та швидко зайшов до кафе. Чоловік , що зробив такі дії відносно ОСОБА_2, пішов у бік ларька „ Наминай”. Він спочатку не зрозумів , що сталось , але потім з кафе вийшла дружина ОСОБА_2 та сказала , що її чоловіка „зарізали”. Через деякий час приїхала машина швидкої допомоги і коли ОСОБА_2 йшов до машини бачив на його рубашці кров в області черева. Обличчя чоловіка , який пішов у бік ларька „ Наминай „ він не міг розгледіти , оскільки там не вся територія біля кафе освітлена. Події про які він говорить він бачив , т.я. це відбулося на східцях і там є освітлення. Коли чоловік , який йому відомий зараз як ОСОБА_1, зробив рух у бік ОСОБА_2 , то він не бачив у нього у руках ножа, Також він не був свідком ніякого конфлікту біля кафе , т.я. коли стояли розмовляли з ОСОБА_5то біля кафе ніхто не конфліктував. В який це було час точно сказати не може , можливо ці події відбулися до 22 годи , можливо пізніше, на це не звернув уваги.
Згідно висновків судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_2 мало місце проникаюче ножове поранення черевної порожнини з внутрішньочеревною кровотечею , що виникла від дії гострого , ріжучого предмета типу ножа, що відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою як небезпечні для життя , і могли виникнути при ударі ножем і маловірі гідно , що при наштовхуванні потерпілого на ніж який інша особа тримала в руках.
Доводи засудженого ОСОБА_1про знаходження його під час конфлікту з потерпілим в стані необхідної оборони спростовуються сукупністю доказів по справі та суперечать і самим поясненням ОСОБА_1. Зокрема , останній стверджував , що під час конфлікту його по обличчю вдарив пляшкою ОСОБА_3 і практично він втратив свідомість і коли прийшов до тями, то його били ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Потім він не зрозумів , куди подівся ОСОБА_3 , а на нього йшов ОСОБА_2 який мав намір його бити .І він витягнув з кишень ніж та з наміром налякати і себе захистити , махав цим ножем перед ОСОБА_2м В яку мить та як ОСОБА_2 натикнувся на його ніж , сказати не може.
Ці обставини спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , який вказував , що у нього з ОСОБА_1 конфлікту не було і він кинув пляшкою в ОСОБА_1 , коли побачив , що останній тримає в лівій руці ножа і намагається вдарити ОСОБА_3. Цією пляшкою він йому влучив чи в плече , чи в потиличну частину голови , точно не помітив. Його дії були направлені на захист ОСОБА_3. Потім ОСОБА_1намагався його вдарити ногою у вухо. Але бійку припинили люди , що були поряд і відштовхнули їх один від одного. Він не мав наміру продовжувати конфлікт , оскільки він ще хвилювався за дружину , яка вийшла з кафе та знаходилась на східцях. Тому він повернувся до кафе. За таких обставин він не бачив крові на обличчі ОСОБА_1 і звідки виявились пошкодження у ОСОБА_1 , він сказати не може.
Крім того , ствердження ОСОБА_1про те , що ОСОБА_2 наштовхнувся на ніж спростовуються висновками судово-медичної експертизи , яка вказує на виникнення тілесного ушкодження від удару ножем.
Також , виходячи з пояснень самого ОСОБА_1не підтверджується його ствердження , що він знаходився в стані необхідної оборони , оскільки фактично ОСОБА_3 на місці конфлікту вже не було , ОСОБА_2 не приймав активних дій щодо нападу на нього , а за цей час ,приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_1, він зміг витягнути ніж з кишені та виконував дії щодо демонстрації його потерпілому.
Згідно висновкам судово - медичної експертизи у ОСОБА_1мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку , рваної рани верхньої губи. Садно перенісся. Дані тілесні ушкодження могли виникнути від ударів як кулаком так і ногами в взутті , також не виключена можливість від ударів пляшкою 0,33 л. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів по давності можуть відповідати 19.04.2007 р. , ОСОБА_1 було нанесено не менше 2-х ударів і під час отримання тілесних ушкоджень останній знаходився обличчям до обличчя до нападника.
Дані висновки спростовують пояснення ОСОБА_1 про те , що він прийшов до тями , коли його били ногами , оскільки інших тілесних ушкоджень окрім вище наведених судово-медичним експертом не виявлено.
Доводи засудженого ОСОБА_1щодо знаходження його в стані необхідної оборони також перевірялись і в судовому засіданні першої інстанції і суд обгрунтованно прийшов до висновку про спростування його доводів.
За таких обставин судова колегія вважає , що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1за ст. 121 ч.1 КК України .
Між тим , судова колегія вважає , що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення покарання , безпідставно вказав про відсутність пом'якшуючих обставин та не врахував, що за обставинами справи щодо засудженого передувала неправомірна поведінка свідка ОСОБА_3 , який знаходився разом з потерпілим і ці дії привели до конфлікту та виникла бійка.
На підставі наведеного , керуючись ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, а вирок Прилуцького міськрайонного суду від 2 листопада 2007 р. щодо ОСОБА_1 змінити.
Вважати ОСОБА_1 за ст. 121 ч. 1 КК України засудженим до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Прилуцького міськрайонного суду від 20 .12.2006 р. у вигляді 1 місяця позбавлення волі і остаточно визначити до відбуття покарання ОСОБА_1 5 років 1 місяць позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Рудомьотова С.Г. Гром Л.М. Сердюк О.Г.