Справа № 22ц-306/2008р.   Головуючий у першій інстанції - Бечко Є.М.

         Категорія - цивільна                                Доповідач - Мельниченко Ю.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         13 лютого 2008 року  Апеляційний суд Чернігівської області  у  складі:

                              головуючого - судді Бойко О.В.

                            суддів -  Мельниченка Ю.В., Мамонової О.Є.

                            при секретарі - Штупун О.М.

                              з участю - позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

       Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 19 грудня 2007 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

              В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказане рішення суду через невідповідність його висновків обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення її вимог в повному обсязі. Посилається на те, що причини пропуску нею строку звернення до суду є поважними, оскільки вона намагалась зберегти сім”ю. Апелянт вказує, що невірним є висновок суду про те, що відповідач повернув борг під час спільного проживання, оскільки кошти, які отримав ОСОБА_2 за розпискою, не є об”єктом права спільної сумісної власності.  

             Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

             Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою без поважних причин пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми боргу.

             Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

               По справі встановлено, що ОСОБА_2 25 липня 2002 року взяв в борг у  позивачки 5300 грн., еквівалент 1000 доларів США, під 5 % в місяць терміном на один рік, та зобов”язувався повернути всю суму в повному розмірі 24 липня 2003 року, що  підтверджується  розпискою  відповідача  від  25.07.2002 року (а.с.15).

              Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спору, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

             З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу 02 серпня 2007 року та просила суд визнати поважними причини пропуску нею строку позовної давності і поновити його (а.с.14), а представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні суду першої інстанції просив застосувати строк позовної давності (а.с.33).

              Твердження  ОСОБА_1. про  те,  що  строк звернення до суду нею пропущено з поважних причин, оскільки перешкодою для звернення до суду були проживання з відповідачем однією сім”єю та його запевнення повернути кошти, судом першої інстанції обгрунтовано не  взяті до уваги.                З матеріалів цивільної справи не вбачається, що у позивачки на протязі тривалого часу були перешкоди для вирішення питання про стягнення з відповідача суми боргу.  А  тому  суд  вірно  визнав неповажними причини пропуску позивачкою строку позовної давності та обгрунтовано, з посиланням на відповідну норму закону, застосував його до правовідносин, що виникли між сторонами, та відмовив в задоволенні заявлених до відповідача вимог.

             За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

             Керуючись ст.ст. 303, 307 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

              Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 грудня 2007 року залишити без змін.

              Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.           

            Головуючий:                                                     Судді :