Справа № 2-а-622/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17.05.2011  року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Тончук Р.І.,

при секретарі Придачук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  у Славутському районі та місті Славута  про визнання незаконними дій та неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славуті щодо недоплати підвищення пенсії, як дитині війни,  зобов»язання провести  нарахування і виплату підвищення пенсії  з нарахуванням компенсації   втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, 3% річних від простроченої суми, стягнення моральної шкоди та зобов»язання забезпечити  в подальшому виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо виплати підвищення пенсії в розмірі, передбаченому цим Законом,

                                        встановив:

          ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута про визнання незаконними його дій та неправомірною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славуті щодо недоплати підвищення пенсії, як дитині війни,  зобов»язання провести  нарахування і виплату підвищення пенсії  з нарахуванням компенсації   втрати частини доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати, 3% річних від простроченої суми, стягнення моральної шкоди та зобов»язання забезпечити  в подальшому виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»щодо виплати підвищення пенсії в розмірі, передбаченому цим Законом.

Посилається на те, що Управління Пенсійного фонду у Славутському районі та місті Славута не нарахувало і не виплатило йому  підвищення  пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а виплачувало у розмірі 10% прожиткового мінімуму, що не відповідає вимогам ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Просив визнати дії відповідача незаконними, а бездіяльність неправомірною та зобов»язати  нарахувати і виплатити йому підвищення пенсії як дитині війни за період з 1 листопада 2010 року по  28 лютого 2011 року відповідно до зазначеної норми закону з нарахуванням компенсації відповідно до  ст. 46 Закону України»Про загальнообов»язкове пенсійне страхування»»та ст. 1-3 Закону України «Про  компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати»та нарахуванням 3% річних від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України за період з  липня 2007 року по січень 2011 року. Крім того, просив стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 грн. , що заподіяна йому невиплатою протягом 2007- 2011 р.р. підвищення пенсії як дитині війни. У додатковій заяві позивач збільшив позовні вимоги і просить зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити йому підвищення пенсії за період з 1 листопада 2010 року по травень 2011 року включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з нарахуванням та виплатою компенсації за цей період.

У судове засідання позивач не з»явився , надавши суду заяву про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача  Крутенчук І.В. позову не визнав, давши пояснення про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України»Про соціальний  захист дітей війни»здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і розпорядником коштів є Міністерство фінансів України та Державне казначейство України. Оскільки зазначені виплати фінансуються не з бюджету ПФ України, то в діях управління ПФ України в Славутському районі та м. Славута не вбачається жодних порушень законодавства. Крім того, розмір мінімальної пенсії, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» згідно ч. 3 цієї ж статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону. Розмір підвищення пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 і становить у 2010 - 2011 р.р. 49 грн. 80 коп. У такому розмірі підвищення пенсії позивачу виплачене. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати»не передбачає обов»язку виплати компенсації по такому виду доходів, як підвищення пенсії. Пенсійним законодавством також не передбачена виплати 3% річних за порушення будь-яких зобов»язань органів ПФ.  З цих підстав не підлягає стягненню і моральна шкода.Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1,  є пенсіонером і має статус «дитина війни», що стверджується довідкою. Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славуті від 31.01.2011 року та копією пенсійного посвідчення з відміткою про надання статусу «дитини війни»а.с.8,9). Отже,  відповідно до ст. 6 цього Закону він має право на підвищення  пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

З 1 листопада 2010 року по травень 2011 року включно позивачу виплачувалось підвищення  пенсії, як особі, що має статус "дитини війни" в розмірі 49,80 грн., що стверджується поясненнями представника відповідача та його довідкою від 31.01.2011року.

Розділом ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а саме - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано   такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Отже, п. 41 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким визначено розмір надбавки до пенсії дітям війни і внесено зміни в Закон України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ, також визнаний неконституційним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, та є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Оскільки  протягом 2010-2011 року в законодавчому порядку обмеження щодо застосування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не встановлювалися, то нарахування та виплата відповідачем  підвищення  пенсії позивачу як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком є неправомірним.

За таких обставин суд приходить до переконання про підставність позовних вимог щодо нарахування та виплати позивачу підвищення  пенсії як «дитині війни»з 1 листопада 2010 року  по травень 2011 року в розмірі, визначеному ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ.

Дії  відповідача по нарахуванню підвищення  пенсії як «дитині війни»в меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-ІУ є незаконними.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Отже, оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії, в тому числі позивачеві, здійснює Пенсійний фонд України в особі управління у Славутському районі та місті Славута Хмельницької області,   обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення пенсії позивачу слід покласти на відповідача у справі.  Рішення повинно бути зобов'язального характеру.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини ( мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов"язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, при визначенні розміру підвищення  відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Відсутність бюджетного фінансування встановленого «дітям війни» підвищення  пенсії, як причина невиконання покладених на державу зобов'язань, до уваги не може бути прийнято, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Обчислення підвищення  пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок пенсії повинен здійснюватися з розміру, встановленого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

          Також підлягають  задоволенню вимоги позивача про нарахування і виплату компенсації за несвоєчасну виплату підвищення пенсії в сумі 710 грн. 90 коп. за період з 9.07. по 31.12.2007 року згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів  у зв»язку з порушенням строків їх виплати». Підвищення пенсії за вказаний період виплачено позивачу на підставі постанови Хмельницького  окружного адміністративного суду від 12.08.2008 року у січні 2011 року, що стверджується довідкою відповідача від 31.01.2011 року № 449(а.с.13). При виплаті заборгованого підвищення пенсії виплата компенсації не проводилась. Строк звернення до суду з цими вимогами при таких обставинах не пропущений. Повинна бути нарахована та виплачена компенсація  у зв»язку недоплатою підвищення пенсії і за період з 1.11.2010 року по  травень 2011 року. Передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії є складовою частиною пенсії за віком чи іншогёо виду пенсії, не має разового характеру, а , отже , є видом доходу , на який відповідно до Закону «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати»нараховується відповідна компенсація.

          Вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно  ст. 625 ЦК України 3% річних від заборгованих сум підвищення пенсії задоволенню не підлягають, оскільки дана норма закону стосується грошових зобов»язань за відповідними договорами і не поширюється на  правовідносини, пов»язані з недоплатою підвищення пенсії. Законом не передбачений такий вид відповідальності ПФ України чи його управлінь.

          Відсутні підстави для стягнення з відповідача і моральної шкоди. Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вини відповідача у недоплаті підвищення пенсії позивачу немає, оскільки недоплата мала місце з-за відсутності достатнього бюджетного фінансування і підвищення пенсії виплачувалось в межах бюджетних асигнувань.   Належне фінансування не залежить від відповідача.

          Решта вимог позивача не є конкретними позовними вимогами, спрямованими на зобов»язання відповідача вчинити певні дії, а проханням врахувати відповідну судову практику та норми закону, а тому рішення щодо них не  може бути прийняте.

          Керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 94,159-163  КАС України,    суд ,     

                                                                 п о с т а н о в и в:

           адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати дії  Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області щодо недоплати підвищення пенсії неправомірними та зобов»язати його нарахувати  та виплатити  ОСОБА_1 недоплачене підвищення  пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 1 листопада 2010 року   по 31 травня 2011 року з врахуванням проведених виплат і в подальшому проводити його нарахування та виплату  у передбаченому цим Законом розмірі до  припинення права на підвищення пенсії , з компенсацією втрати частини доходів у зв»язку з несвоєчасною виплатою підвищення пенсії  відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», а також зобов»язати нарахувати та виплатити таку компенсацію за несвоєчасну виплату підвищення пенсії за період з 9.07.2009 по 31 грудня 2007 року в сумі  710 грн. 90 коп. за весь період затримки виплати, тобто  з липня 2007 року по  січень 2011 року.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Постанову в частині задоволених вимог  про зобов»язання нарахування та виплати підвищення пенсії за період з листопада 2010 року по травень 2011 року допустити до негайного виконання.

          Судові витрати віднести на рахунок держави.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя:Р. І. Тончук