Справа № 22-ц-842/11Головуючий у 1-й інстанції Костів О.З.
Категорія - 20 Доповідач - Ткач О.І.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2011 р.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого — Ткач О.І.
Суддів — Бахметової В.Х., Гірського Б.О.
при секретарі —Дуда Г.І.
з участю з участю ОСОБА_5, представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за апеляційною скаргою ПП “ТФ “Будівельник” на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ПП “ТФ “Будівельник”, третя особа ОСОБА_7 про визнання недійсним договору,-
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2010 року ОСОБА_6 звернувся з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 8 серпня 2004 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір про спільну діяльність з метою спорудження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1; пунктом 2.1 вказаного договору їхні частки визнано рівними.
Для досягнення вказаної мети відповідач зобов’язувався придбати будинковолодіння АДРЕСА_1, приватизувати земельну ділянку, на якій воно розташоване, а позивач зобов’язувався профінансувати витрати з придбання домоволодіння, приватизації земельної ділянки.
З посиланням на пункт 5.1-” Майно що буде створено внаслідок виконання стронами умов даного договору становитеме їх спільну власність” та на виконання ним своїх вищезазначених обов’язків позивач зазначає, що майно, титулярним власником якого став відповідач: будинковолодіння та приватизована земельна ділянка в розмірі 0.10 га є результатом спільної діяльності, тобто спільною власністю.
Крім цього, позивач зазначає, що оскільки до їхньої спільної діяльності приєдналось ПП “ ТФ “Будівельник”, тому було викладено в новій редакції текст договору про спільну діяльність, і земельна ділянка на АДРЕСА_1 стала спільним внеском його та ОСОБА_5
Однак, 5 лютого 2008 року ОСОБА_5 продав без погодження з ним, як співвласником вказаного майна за угодою від 08.08.2004 року, вказану земельну ділянку ПП “ТФ “Будівельник”, чим порушив вимоги ч.1 ст.215 ЦК.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено:
- визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 10 га на вул. Стадникової , 9 у м. Тернополі від 05 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_5 ( “Продавцем”) та ПП “ТФ “Будівельник” ( “Покупцем”), який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований за № 458 та повернуто сторони в попереднє становище;
- визнано недійсним державний акт серії НЕ № 303495 від 16 жовтня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0, 10 га АДРЕСА_1, виданий ПП “ТФ”Будівельник”;
- стягнуто з ОСОБА_5 та ПП “Тернопільська фірма ”Будівельник” в користь ОСОБА_6 понесені витрати: 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення - в рівних частках .
В апеляційній скарзі ПП “ТФ”Будівельник” просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають матеріалам справи, а також судом невірно застосовано норми матеріального права.
Зокрема апелянт зазначає, що договір купівлі-продажу є законним, оскільки земельна ділянка була приватизована ОСОБА_5, є його вкладом у просте товариство за тристороннім договором від 17.05.2007 року і права позивача в даному випадку не порушуються, так як ОСОБА_6 не представлено жодного доказу, який би підтверджував його спільну часткову власність на спірну земельну ділянку.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги та межах позовних вимог, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Відповідно до ст.213 ЦПК України:
“Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим .
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.”
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 є спільною частковою власністю позивача та ОСОБА_5, у зв'язку спільною діяльністю за угодою від 08.08.2004 року.
З таким висновком суду не погоджується суд апеляційної інстанції.
Згідно статті 309 ЦПК-”Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права...”
З тексту договору про спільну діяльність №1від 8 серпня 2004 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.5) вбачається, що сторони домовились спільно діяти з метою спорудження багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, при цьому частка кожної сторони в доходах становить 50%. В розділі 5 вказаного договору прописано правовий статус майна, що буде створено внаслідок виконання сторонами умов даного договору. В тексті договору відсутня вказівка про вклади учасників у товариство, однак прописано їхні права та обов’язки.
Згідно рішення Тернопільської міської ради від 13.10.2004 року № 4/13/26 ( а.с. 47, 48) ОСОБА_5 став власником 0, 10 га землі для обслуговування домоволодіння на АДРЕСА_1 в порядку приватизації земельної ділянки. Державний акт на його ім’я було видано 22.12.2006 року та зареєстровано за №010666100639.
17 травня 2007 року угода від 08.08.2004 року була викладена в новій редакції, оскільки до спільної діяльності долучилось ПП “ТФ “Будівельник”, при цьому в п.6.1 вказаної угоди (а.с. 7об) вказано, що спірна земельна ділянка є внеском ОСОБА_5 і дана угода підписана ОСОБА_6
05.02.2008 року між ОСОБА_5 та ПП “ТФ “Будівельник” було укладено в нотаріальній формі договір купівлі-продажу земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0, 10 га, на підставі якого ПП “ТФ “Будівельник” видано державний акт на вказану земельну ділянку та зареєстровано.
Таким чином, при укладенні тристороньої угоди 17.05.2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визначились зі своїми вкладами, оскільки в п. 6.1 вказано, що сторона 1, а це ОСОБА_5, передає у новостворене просте товариство належну йому на праві власності земельну ділянку на АДРЕСА_1
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що 17 травня 2007 року, змінюючи умови угоди від 8.08.2004 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визначились із правовим статусом майна, яке було набуто в результаті їхньої спільної діяльності за період з 08.08.2004 року по час зміни умов угоди.
Крім цього, такий висновок кореспондується із судовим рішенням Тернопільського міськрайсуду від 5 квітня 2011 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_6 про розірвання угоди від 17.05.2007 року з підстав невиконання ПП “ТФ “Будівельник” своїх зобов’язань.
Вказана обставина дає підстави зробити висновок, що позивач ОСОБА_6 не оспорював чинність умов вказаної угоди, в т.ч. посилання на те, що вкладом ОСОБА_5 у просте товариство є земельна ділянка на АДРЕСА_1 .
Згідно ст.653 ЦК ч.1-”У разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов, щодо предмета, місця, строків виконання тощо.”
Тим самим, ОСОБА_6 визнав, що земельна ділянка є особистою власністю ОСОБА_5, а не результатом їхньої спільної діяльності за договором від 8.08.2004 року
Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази їх сукупність, суд апеляційної інстанціїприходить до висновку, що ОСОБА_6 не доведено факту порушення відповідачем його прав на землю, а отже рішення суду слід скасувати та винести нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу ПП “ТФ “Будівельник” - задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 квітня 2011 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ПП “ТФ “Будівельник” про визнання недійсним договору куплі-продажі земельної ділянки, який укладено та посвідчено 5 лютого 2008 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстром №458.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді