Справа № 2-а-8084/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 19 липня 2011 року                                           м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати державної пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати державної пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату державної пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та інвалідом другої групи. Відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи №681255 від 05.03.2011 року, має другу групу інвалідності захворювання пов”язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. Як пенсіонер та інвалід, він перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Тульчинському районі і має право на отримання пенсії на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

          Відповідач, в порушення вимог цього Закону, здійснював позивачу виплати державної та додаткової пенсії в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року, які є меншими від розмірів пенсії, передбачених ст.ст. 50, 54 вищевказаного Закону.

         Відповідач не доплачує позивачу відповідно до Закону ці види пенсії. З приводу порушення прав при виплаті пенсії позивач звертався до управління ПФУ у Тульчинському районі, але йому було відмовлено в перерахунку пенсії, тому він звертається до суду.

        Крім того, позивач, будучи постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 39 даного Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату. В зв’язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначеного підвищення до пенсії. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що підвищення до пенсії йому, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачується згідно законодавства та на даний час становить 5,20 грн.. Позивач вважає, що дане підвищення до пенсії йому виплачується у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

 Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку державної пенсії, додаткової пенсії та підвищення до пенсії протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, починаючи з 18.02.2011 року, та здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісячно, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, починаючи з 18.02.2011 року. А також,  зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області, починаючи з шестимісячного строку до дня його звернення до суду, здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачене ст.. 39 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

       Згідно посвідчення серії НОМЕР_2, виданого 24.03.2011 року Вінницькою облдержадміністрацією, ОСОБА_1 є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії. Відповідно до свого статусу, він має право на пенсійне забезпечення на підставі ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно довідки  Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи №681255 від 05.03.2011 року, має другу групу інвалідності захворювання пов”язаного з наслідками аварії на ЧАЕС.

        Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»державна пенсія особам, віднесеним до першої категорії, інвалідам другої групи не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій за віком.

           Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, інвалідам другої групи, віднесеним до І категорії, додаткова пенсія виплачується в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

          Позивач стверджує, що державна та додаткова пенсія йому виплачувалась в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

         За таких обставин, виплата державної та додаткової пенсії позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст.ст. 54 та 50 цього Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. 50, 54 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і її слід визнати протиправною.

Позивач, згідно паспорту серії НОМЕР_1, є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований і постійно проживає в с. Холодівка Тульчинського району Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Пенсію отримує по інвалідності, захворювання пов’язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, починаючи з 18.02.2011 року, не працює.

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Відповідно до ст. 39 даного Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

В зв”язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату йому підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 даного Закону. Управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області дало позивачу відповідь, що підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року призначено відповідно до цього ж Закону і становить 5,20 грн.. Управлінням ПФУ також вказано, що пенсію позивачу призначено, та проведено всі перерахунки відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункт 30 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідач у встановлений ст.. 183-2 КАС України строк заперечення проти позову не надав.

          Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

         Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.         

         Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 державної пенсії, відповідно до ст.. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року та додаткової пенсії, відповідно до ст.. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, протиправними.

          Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати протиправними.

                   Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 державну пенсію, відповідно до ст.. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 18.02.2011 року, виплативши заборгованість з 18.02.2011 року по теперішній час.

         Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію, відповідно до ст.. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 18.02.2011 року, виплативши заборгованість з 18.02.2011 року по теперішній час.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та виплачувати його щомісячно до втрати права на таке підвищення, починаючи з 22.10.2010 року, виплативши заборгованість з 22.10.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку

Суддя: